Програма Tauros
Програ́ма Taúros (англ. Tauros Programme) — міжнародна селекційна програма, започаткована з метою виведення туроподібної великої рогатої худоби, максимально наближеної за морфологічними ознаками, поведінкою та екологічною роллю до вимерлого тура (Bos primigenius). Програма реалізується в межах концепції ревайлдингу та спрямована на відновлення природних процесів за участю великих травоїдних у європейських екосистемах.[1]
Передумови
Після зникнення тура в XVII столітті неодноразово здійснювалися спроби відтворити тварину, близьку до нього за зовнішнім виглядом і способом життя. Найвідомішою з них став проєкт братів Луца Гека і Гайнца Гека, які у 1920–1930-х роках шляхом зворотного схрещування різних порід великої рогатої худоби створили биків Гека. Хоча ці тварини мали окремі риси тура, сучасні дослідження засвідчили, що вони істотно відрізнялися від свого дикого предка.[2]
Розвиток молекулярної генетики, археозоології та досліджень історичних порід великої рогатої худоби створив передумови для започаткування нових програм зворотного схрещування, спрямованих на отримання худоби, найбільш подібної до тура.[2] На відміну від биків Гека, Програма Tauros не використовує їх як вихідну породу для селекції, а ґрунтується на схрещуванні інших примітивних порід великої рогатої худоби, що, на думку її розробників, краще зберегли ознаки тура.[3]
Історія
Програму започаткувала у 2008 році нідерландська організація Taurus Foundation (нині Grazelands Rewilding) як селекційний проєкт із виведення великої рогатої худоби, максимально наближеної до вимерлого тура. Перші схрещування були здійснені 2009 року.[4]
Із 2011 року програма розвивалася у співпраці з організацією Rewilding Europe та іншими науковими й природоохоронними партнерами. У 2015 році між Taurus Foundation і Rewilding Europe було укладено партнерську угоду, що дала змогу розгорнути селекційну роботу в кількох країнах Європи та інтегрувати програму до міжнародних проєктів ревайлдингу.[5][1]
Мета
Метою програми є не відтворення тура як вимерлого виду, а створення його функціонального екологічного аналога, здатного виконувати природну роль великого травоїдного в сучасних європейських екосистемах.[1]
Такі тварини підтримують відкриті ландшафти шляхом природного випасання, стримують заростання луків, степів і заплав деревною та чагарниковою рослинністю, сприяють поширенню насіння рослин і формуванню мозаїчної структури рослинного покриву, що позитивно впливає на біорізноманіття.[1]
Селекція
Програма ґрунтується на методі зворотного схрещування. Для селекції використовують кілька примітивних і місцевих порід великої рогатої худоби, які зберегли окремі ознаки тура. Відбір здійснюють за комплексом морфологічних характеристик, поведінки, витривалості, репродуктивних якостей і здатності жити в напіввільних умовах без постійного втручання людини.[1]
На відміну від проєктів деекстинкції, програма Tauros не передбачає клонування або генетичного відновлення вимерлого виду. Її метою є отримання функціонального екологічного аналога тура, а не його повне біологічне відтворення.[2]
Результатом програми є виведення туроподібної великої рогатої худоби, яку розробники називають Tauros і позиціонують як Aurochs 2.0 («тур 2.0») — сучасний функціональний аналог вимерлого тура. Ці тварини поєднують ознаки кількох примітивних порід великої рогатої худоби та поступово наближаються до тура за морфологічними ознаками й екологічною роллю. Їх утримують переважно на великих напіввільних природних територіях, де використовують у природоохоронних і ревайлдингових проєктах для підтримання природних екологічних процесів.[4]
Поширення
Тварин, виведених у межах програми Tauros, використовують у ревайлдингових проєктах у Нідерландах, Португалії, Іспанії, Хорватії, Румунії та інших країнах Європи.[1]
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Бик програми Tauros у парку природи «Беремицьке», 2022 рік. Джерело: РБК-Україна |
В Україні туроподібну велику рогату худобу, виведену в межах програми Tauros, уперше завезли у 2019 році до природного парку «Беремицьке» (Чернігівська область), де її використовують у проєктах ревайлдингу та відновлення природних екосистем[6][7][8]. Тварини характеризуються вираженим статевим диморфізмом у забарвленні: дорослі бики мають майже чорне забарвлення, корови — світло-коричневе, а телята народжуються рудуватими[9].
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д е Tauros. Rewilding Europe (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2026. Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ а б в Christopher Preston (14 липня 2025). Can We Bring Back Extinct Species?. Yale Environment 360 (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2026. Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ About the Tauros Programme. Rewilding Europe (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2026. Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ а б Oerrund 2.0. Grazelands Rewilding (нід.). Архів оригіналу за 7 липня 2026. Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ Taurus Foundation. Rewilding Europe (англ.). Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ Наталія Потапчук (7 грудня 2019). Круторогі "українські тури" оселилися на Чернігівщині. Укрінформ. Архів оригіналу за 7 липня 2026. Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ Беремицьке. Відновлювати природу. Ukraїner. 11 червня 2021. Архів оригіналу за 6 липня 2026. Процитовано 7 липня 2026.
- ↑ Світлана Білоус (28 грудня 2023). На Чернігівщині розводять первісних тварин, які вимерли багато років тому. ЧЕline. Архів оригіналу за 6 липня 2026.
- ↑ Загороднюк, Ігор (2023). Дикі стада Bos taurus в Україні: огляд випадків та значення для розвитку ідей ревайлдингу (PDF). Novitates Theriologicae. 16: 135—143. Архів оригіналу за 15 липня 2026. Процитовано 15 липня 2026.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)}
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).