YaChudo

Пробіотик

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Пробіо́тики, еубіотики — живі мікроорганізми, які можуть позитивно впливати на здоров'я людини, нормалізувати склад і функції мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Найчастіше це біфідобактерії та лактобацили, здатні виявляти антагонізм щодо патогенних й умовно-патогенних мікробів.[1] Це також речовини мікробного або не мікробного походження, які при природному способі введення сприяють гомеостазу за рахунок нормалізації мікрофлори у організмі; засоби підтримки балансу кишкової мікрофлори на оптимальному рівні та її корекції.

За визначенням Р. Фуллера, пробіотики — це живі мікробіологічні харчові добавки, які пригнічують шкідливі мікроорганізми, відновлюючи мікробний баланс кишечника.

Пробіотики містять потенційно корисні бактерії або дріжджі, частіше за все молочнокислі бактерії.

Молочнокислі бактерії традиційно використовують в харчовій промисловості, оскільки вони здатні перетворювати цукор (зокрема лактозу) та інші вуглеводи на молочну кислоту. Це не лише забезпечує характерний кислий смак молочнокислих продуктів, таких як кефір, але й діє як консервант, знижуючи pH і пригнічуючи ріст інших організмів.

Нове покоління пробіотиків розробляють на основі генетично модифікованих (рекомбінантних) штамів мікроорганізмів із заданими властивостями.[2]

Хоча деякі дослідження свідчать про переваги пробіотиків, такі як зменшення шлунково-кишкового дискомфорту, покращення імунного здоров'я[3], їхня доказова база все ще є недостатньо ґрунтовною, щоб припинити наукові дискусії щодо ефективності чи неефективності пробіотиків.

Термінологія

У звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ (WHO)) і Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ПСО (FAO)) за жовтень 2001 року пробіотики описано як «живі мікроорганізми, які при введенні в достатній кількості сприяють здоров'ю хазяїна».[4][5] На основі цього визначення робоча група ПСО (FAO)/ВООЗ у травні 2002 року розробила «Керівництво з оцінки пробіотиків у харчових продуктах».[6] Формування консенсусного визначення засноване на наявній інформації та наукових доказах і було прийнято після згаданої спільної експертної консультації між ПСО ООН та ВООЗ. Ці зусилля супроводжувалися вимогами місцевих урядових і наддержавних регуляторних органів щодо кращої характеристики обґрунтувань заяв про здоров'я.

У 2010 році дві експертні групи науковців і представників промисловості сформулювали рекомендації щодо підтвердження ефективності пробіотиків,[7][8] спираючись на ті самі принципи, що були викладені в «Керівництві» ФАО/ВООЗ 2002 року. Попри широке визнання, це визначення не підтримало Європейське агентство з безпечності харчових продуктів (EFSA), оскільки воно містить твердження про здоров'я, яке складно піддається вимірюванню.[9]

У жовтні 2013 року Міжнародна наукова асоціація з пробіотиків та пребіотиків (ISAPP) зібрала групу наукових експертів у Канаді для уточнення сфери застосування та відповідного використання терміну «пробіотик», змінивши визначення на «живі мікроорганізми, які при введенні в достатніх кількостях приносять користь здоров'ю хазяїна».[10]

Станом на 2025 рік, проблема визначення терміну залишається не до кінця вирішеною.

Історія

Вперше термін «пробіотики» був запропонований у 1954 році F. Vergio, який проводив порівняння різних сполук, що характеризуються антимікробними й позитивними ефектами на кишкову мікрофлору.[1] Зокрема, вони сприяють розкладу молочного цукру у випадку незасвоєння лактози, профілактиці діареї, підвищенню вмісту у товстій кишці ферментів, які стимулюють імунну систему.

Пізніше Lilly & Stillwell (1965) під терміном пробіотики запропонували розуміти живі мікроорганізми, які підсилюють ріст інших мікроорганізмів.[1]

Основні групи пробіотиків

До основних груп пробіотиків відносять:[1]

  • Пробіотики на основі живих мікроорганізмів;
  • Пробіотики на основі метаболітів або структурних компонентів представників нормальної мікрофлори;
  • Пробіотики на основі сполук бактеріального чи іншого походження, які стимулюють ріст і активність біфідобактерій і лактобацил — представників нормальної мікрофлори;
  • Пробіотики на основі комплексу живих мікроорганізмів, їхніх структурних компонентів, метаболітів у різних поєднаннях і сполуках, які стимулюють ріст представників нормальної мікрофлори;
  • Пробіотики на основі генно-інженерних штамів мікроорганізмів, їхніх структурних компонентів і метаболітів із заданими характеристиками;
  • Пробіотичні продукти харчування на основі живих мікроорганізмів, їхніх метаболітів, інших сполук бактеріального, рослинного або тваринного походження, здатних підтримувати й відновлювати здоров'я через корекцію екології мікрофлори організму.

Вимоги

Пробіотики повинні відповідати наступним вимогам:

  • позитивно впливати на організм хазяїна;
  • не спричиняти побічних ефектів при тривалому застосуванні;
  • мати колонізаційний потенціал, тобто зберігатися у травному тракті до досягнення максимального позитивного ефекту (бути стійкими до низької рН, жовчних кислот, антибактеріальних субстанцій, які продукує патогенна мікрофлора);
  • мати стабільну клінічну ефективність.

Пребіотичними харчовими компонентами гіпотетично можуть вважатися будь-які фізіологічно активні речовини, якщо вони відповідають певним вимогам[11]:

Обов'язкові вимоги Рекомендовані вимоги
  • відсутність гідролізу та адсорбції у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту
  • здатність вибірково піддаватися ферментації під впливом одного або обмеженої кількості потенційно корисних бактерій-коменсалів кишки, у яких спостерігається активізація метаболізму або прискорення росту
  • здатність зміщувати баланс шлунково-кишкової мікробіоти у бік домінування корисної мікрофлори завдяки стимулюванню сахаролітичної та пригнічення алкалофільної і аерофільної мікрофлори
  • здатність діставатися периферійних ділянок товстої кишки з огляду на їхню важливість в етіології захворювань шлунково-кишкового — тракту, а також онкологічних хвороб

Функція

Пробіотичні бактеріальні культури призначені допомогти організму відновити порушену флору кишки. Їх рекомендують лікарі та дієтологи після курсу антибіотиків, або як частину лікування таких хвороб як кандидоз. Багато пробіотиків присутні в природних джерелах, наприклад Lactobacillus в йогурті/кефірі та квашеній капусті.

Для пояснення причин використання пробіотиків слід уявляти, що здоровий організм має свою мікроорганізмову екосистему, відому як флора кишки. Вона може бути виведена із рівноваги широким рядом обставин, зокрема використанням антибіотиків та інших ліків, надлишком алкоголю, стресом, хворобами, отруйними речовинами та навіть використанням антибактеріального мила. У таких випадках корисні бактерії можуть бути знищені або значно зменшені у числі, що дозволяє шкідливим бактеріям вільно рости, здійснюючи шкідливий вплив на здоров'я людини.

Регулювання

Станом на 2019 рік Європейське агентство з безпеки харчових продуктів відхилило всі петиції комерційних виробників щодо заяв про здоров'я пробіотичних продуктів у Європі через недостатню кількість доказів причинно-наслідкового механізму користі, отже, непереконливих доказів ефективності.[12][13][14] Європейська комісія заборонила вміщувати слово «пробіотик» на упакуванні продуктів, оскільки таке маркування вводить споживачів в оману, вважаючи, що продукт приносить користь для здоров'я, хоча немає наукових доказів, щоб продемонструвати цей вплив на здоров'я.[12][15][16][17]

Перспективна свого часу міжнародна наукова організація «Мікробна екологія в здоров'ї та хворобі», яка вивчала також вплив пробіотиків на здоров'я людини, була закрита у 2018 році[18] із багатьох причин, серед яких слабка доказовість наукових досліджень.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3
  2. ↑ КИСЛОМОЛОЧНІ ПРОДУКТИ: КУПУВАТИ В МАГАЗИНІ ЧИ РОБИТИ ВДОМА?
  3. ↑ Turck, Dominique; Castenmiller, Jacqueline; De Henauw, Stefaan; Hirsch-Ernst, Karen Ildico; Kearney, John; Knutsen, Helle Katrine; MacIuk, Alexandre; Mangelsdorf, Inge; McArdle, Harry J.; Naska, Androniki; Pelaez, Carmen; Pentieva, Kristina; Thies, Frank; Tsabouri, Sophia; Vinceti, Marco; Bresson, Jean-Louis; Siani, Alfonso (15 квітня 2019). Nutrimune and immune defence against pathogens in the gastrointestinal and upper respiratory tracts: evaluation of a health claim pursuant to Article 14 of Regulation (EC) No 1924/2006. EFSA Journal. European Food Safety Authority, Panel on Nutrition, Novel Foods and Food Allergens. 17 (4): e05656. doi:10.2903/j.efsa.2019.5656. PMC 7009160. PMID 32626282.
  4. ↑ Schlundt, Jorgen. Health and Nutritional Properties of Probiotics in Food including Powder Milk with Live Lactic Acid Bacteria (PDF). Report of a Joint FAO/WHO Expert Consultation on Evaluation of Health and Nutritional Properties of Probiotics in Food Including Powder Milk with Live Lactic Acid Bacteria. FAO / WHO. Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2012. Процитовано 17 грудня 2012.
  5. ↑ Probiotics in food : health and nutritional properties and guidelines for evaluation. Food and Agriculture Organization of the United Nations, World Health Organization. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. 2006. ISBN 92-5-105513-0. OCLC 70928765. Архів оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 31 жовтня 2022.{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor (посилання)[сторінка?]
  6. ↑ Guidelines for the Evaluation of Probiotics in Food (PDF). Joint FAO/WHO Working Group on Drafting Guidelines for the Evaluation of Probiotics in Food, London, Ontario, Canada. 1 травня 2002. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2017.
  7. ↑ Rijkers GT, Bengmark S, Enck P, Haller D, Herz U, Kalliomaki M, Kudo S, Lenoir-Wijnkoop I, Mercenier A, Myllyluoma E, Rabot S, Rafter J, Szajewska H, Watzl B, Wells J, Wolvers D, Antoine JM (2010). Guidance for substantiating the evidence for beneficial effects of probiotics: current status and recommendations for future research. J. Nutr. 140 (3): 671S—676S. doi:10.3945/jn.109.113779. PMID 20130080.
  8. ↑ Shane AL, Cabana MD, Vidry S, Merenstein D, Hummelen R, Ellis CL, Heimbach JT, Hempel S, Lynch SV, Sanders ME (2010). Guide to designing, conducting, publishing and communicating results of clinical studies involving probiotic applications in human participants. Gut Microbes. 1 (4): 243—253. doi:10.4161/gmic.1.4.12707. PMC 3023606. PMID 21327031.
  9. ↑ Rijkers GT, de Vos WM, Brummer RJ, Morelli L, Corthier G, Marteau P (2011). Health benefits and health claims of probiotics: Bridging science and marketing. British Journal of Nutrition. 106 (9): 1291—1296. doi:10.1017/S000711451100287X. PMID 21861940.
  10. ↑ Hill, C; Guarner, F; Reid, G; Gibson, GR; Merenstein, DJ; Pot, B; Morelli, L; Canani, RB; Flint, HJ; Salminen, S; Calder, PC; Sanders, ME (Серпень 2014). Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nature Reviews. Gastroenterology & Hepatology. 11 (8): 506—514. doi:10.1038/nrgastro.2014.66. hdl:2164/4189. PMID 24912386.
  11. ↑ біфідогенні властивості цикорію з посиланням на Salminen S. Functional food science and gastrointestinal physiology and function / S. Salminen, C. Bouley, M. C. Boutron-Ruault [et al] // British Journal of Nutrition. — 1998. — Vol. 80. — P. 147—171
  12. ↑ а б Rijkers GT, de Vos WM, Brummer RJ, Morelli L, Corthier G, Marteau P (2011). Health benefits and health claims of probiotics: Bridging science and marketing. British Journal of Nutrition. 106 (9): 1291—1296. doi:10.1017/S000711451100287X. PMID 21861940.
  13. ↑ Turck, Dominique; Castenmiller, Jacqueline; De Henauw, Stefaan; Hirsch-Ernst, Karen Ildico; Kearney, John; Knutsen, Helle Katrine; MacIuk, Alexandre; Mangelsdorf, Inge; McArdle, Harry J.; Naska, Androniki; Pelaez, Carmen; Pentieva, Kristina; Thies, Frank; Tsabouri, Sophia; Vinceti, Marco; Bresson, Jean-Louis; Siani, Alfonso (15 квітня 2019). Nutrimune and immune defence against pathogens in the gastrointestinal and upper respiratory tracts: evaluation of a health claim pursuant to Article 14 of Regulation (EC) No 1924/2006. EFSA Journal. European Food Safety Authority, Panel on Nutrition, Novel Foods and Food Allergens. 17 (4): e05656. doi:10.2903/j.efsa.2019.5656. PMC 7009160. PMID 32626282.
  14. ↑ Chu, Will (18 квітня 2019). Heinz reels from latest probiotic health claim rejection by EFSA. NutraIngredients.com, William Reed Business Media Ltd. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
  15. ↑ 'Probiotic' As A General Descriptor (PDF) (Звіт). Yogurt & Live Fermented Milks Association (YLFA). Архів (PDF) оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
  16. ↑ Probiotic health claims. Food Safety Authority of Ireland, Dublin. 2014. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 13 грудня 2014.
  17. ↑ Regulation (EC) No 1924/2006 of the European Parliament and of the Council on 20 December 2006 on nutrition and health claims made on foods. European Commission, Brussels. 2006. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 13 грудня 2014.
  18. ↑ Microbial ecology in health and disease 1988—2018

Література

  • Пробіотики на варті порушень роботи кишечника, спричинених застосуванням антибіотиків. Жолос О. В., Закордонець Л. В., Толстанова Г. М. 2024. 160 с. ISBN 978-617-7937-36-3
  • Probiotics in Food Safety and Human Health. Ipek Goktepe, Vijay K. Juneja, Mohamed Ahmedna. CRC Press, 2019. 512p. ISBN 9780367391997
  • Dr. W.S.Kindraczuk. Forgotten Chemist of Lancut & Pioneer of Probiotics. By Romana M. Bahry, York University, Toronto (2018)
  • (рос.)Рыженко С. А. К 100-летию начала исследований пробиотиков И. И. Мечниковым [Электронный ресурс].http://www.sesobl.dp.ua/clients/sesdp.nsf/(NewsW)/46F655BCD787FBF7C22573C0002B4EF1
  • (рос.)Белоусова Е. А. Всемирный конгресс по гастроэнтерологии (Монреаль, 2005) // Фарматека. — 2006. — № 1. — С. 17-21. [Электронный ресурс]. http://www.pharmateca.ru/cgi-bin/statyi.pl?sid=1180&mid=1085056555&magid=97&full=1[недоступне посилання з липня 2019]
  • (рос.)Рухля С. Пробиотики против антибиотиков?[недоступне посилання з квітня 2019]
  • (рос.)Феклисова Л. В., Шебекова В. М. Эффективность «Пробифора» в комплексном лечении ОРВИ у детей. //Новые лекарственные препараты. — 2004. — Выпуск 1. — С. 29-34.
  • (рос.)Шендеров Б. А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Т. 3: Пробиотики и функциональное питание. — М.: ГРАНТЪ, 2001. — 286 с.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).