Пробійнівка
| село Пробійнівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Верховинський район |
| Тер. громада | Білоберізька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26020010100094132 |
| Облікова картка | село Пробійнівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1846 |
| Колишня назва | Шикмани (1846—1946) |
| Населення | 373 |
| Площа | 10 км² |
| Густота населення | 37,3 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78736 |
| Телефонний код | +380 03432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°58′24″ пн. ш. 24°49′32″ сх. д. / 47.97333° пн. ш. 24.82556° сх. д. |
| Водойми | р. Пробійна |
| Найближча залізнична станція | Ворохта |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78713, Івано-Франківська обл., Верховинський район, село Білоберізка |
| Карта | |
  Пробійнівка | |
 Пробійнівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пробі́йнівка (до 1946 року — Шикмани) — село Верховинського району Івано-Франківської області. Входить до складу Білоберізької сільської громади.
Назва
До 1946 року село називалося Шикмани. 7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Шикмани Жаб'євського району перейменовано на село Пробійнівка і Шикманську сільську раду — на Пробійнівська.
Географія
На заході від села струмки Луковець, Михайлів та Озірни впадають у річку Пробійну.
Історія
12 серпня 1952 року Жаб'євський райвиконком ліквідував Пробійнівську сільраду з приєднанням її до Гринявської сільради.
24 серпня 1991 року село в складі незалежної України.
2 жовтня 2015 року шляхом об'єднання Білоберізької, Устеріківської та Хороцівської сільських рад село увійшло до Білоберізької сільської громади[1].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Білоберізької сільської громади.[2]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району[3].
Інфраструктура
У селі працює магазин «Крамниця Карпати», а також хостел, у якому зупиняються туристи.
Церква
Свято-Троїцький Дуконський чоловічий монастир Московського патріархату; намісник — ієромонах Тит (Драчук).
Свято-Дмитрієвський храм, який до того належав до Московського патріархату, 25 березня 2019 року перейшов одноголосно рішенням церковної громади до Православної Церкви України, настоятель — протоієрей Ігор Фенчук [4].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 386 осіб, з яких 184 чоловіки та 202 жінки.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 373 особи.[6] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську.[7]
Див. також
Примітки
- ↑ ВВРУ, 2016, № 10, стор. 55
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ На Верховинщині церква УПЦ МП перейшла в ПЦУ - Галичина. galychyna.if.ua. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Івано-Франківська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Джерела
- Село Пробійнівка // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).