Присівці
| село Присівці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Зборівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040170410020360 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1532 |
| Населення | 5748 |
| Територія | 8.460 км² |
| Густота населення | 92.43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47204 |
| Телефонний код | +380 3803540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°40′12″ пн. ш. 25°6′43″ сх. д. / 49.67000° пн. ш. 25.11194° сх. д. |
| Водойми | Західна (Мала) Стрипа |
| Відстань до обласного центру |
2 км |
| Найближча залізнична станція | Зборів |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24 |
| Вебсторінка | Наше село Присівці |
| Карта | |
Присівці | |
Присівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |




Присівці́ — село в Україні, у Зборівській міській територіальній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Західна (Мала) Стрипа, на заході району. До 2020 підпорядковане Млиновецькій сільській раді.
Населення — 741 особа.
Історія
Перша писемна згадка про Присівці датується 1532 роком. Протягом століть село входило до складу різних державних утворень, зокрема Речі Посполитої, Австро-Угорщини, Польщі та СРСР[1].
У вересні 1944 року в лісі біля села перебувала сотня УПА «Риболовці»[2][3] під час рейду загону групи УПА «Лисоня» під командуванням Омеляна Польового на Волинь[4].
Під час Другої світової війни село зазнало значних руйнувань, а після війни активно відновлювалося. У радянський період тут діяли колгоспи, основною діяльністю яких було сільське господарство[5].
У 2019 — 2020 у складі Млиновецької сільської територіальної громади[6][7][8][9].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської територіальної громади[10].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[11].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610454, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 536 виборців, явка 51,12 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 42,54 %, за «Голос» — 14,55 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 14,18 %[12]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Василь Мартюк (Голос) — 22,93 %, за Івана Чайківського (самовисування) — 20,68 %, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 14,66 %[13].
Культура і пам'ятки
У Присівцях збереглася церква Різдва Пресвятої Богородиці, збудована у XIX столітті. Вона є пам'яткою архітектури місцевого значення[14].
Також у селі щороку проходять культурні заходи та фестивалі, спрямовані на підтримку місцевих традицій.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,87 % |
| російська | 0,13 % |
Соціальна сфера
Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека.
Пам'ятки
- Братська могила воїнів Української Повстанської Армії (23 ос.);
Персоналії
- Анатоль Левицький (1841—1899) — польський історик, педагог українського походження.
- Баранець Ярослав Дмитрович (1941—2020) — український фінансист, громадський діяч.
Примітки
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР: Тернопільська область. Київ: Головна редакція УРЕ, 1973.
- ↑ ВоЄННА ОКРУГА УПА “Лисоня” 1943-1952 Документи і матеріали Літопис УПА Нова серія, том 20. Київ- Торонто. 2012. с. 493.
- ↑ ЗОЛОЧІВСЬКА ОКРУГА ОУН: Документи і матеріали референтури СБ. 1944—1951
- ↑ Бігун, Ігор (29 жовтня 2025). Рейд загону групи УПА «Лисоня» на Волинь за документами військ НКВС. history.rayon.in.ua (укр.). Процитовано 1 червня 2026.
- ↑ Петренко О. Сільське господарство Тернопільщини у ХХ столітті. Львів: Наукова думка, 1998.
- ↑ Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міської рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міського голів 22 грудня 2019 року. Нормативні акти Центральної виборчої комісії (укр.). 11 жовтня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 10 березня 2026.
- ↑ Кабмін оприлюднив нову карту Тернопільської області. За Збручем (укр.). 12 травня 2020. Процитовано 10 березня 2026.
- ↑ Тернопільщина: Уряд дав добро Вікнянській, Млиновецькій і Великобірківській ОТГ. Терен (укр.). 5 березня 2020. Процитовано 10 березня 2026.
- ↑ Тернопільська область - Склад громади. decentralization.ua. Процитовано 10 березня 2026.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Інформація про храм на сайті heritage.in.ua[недоступне посилання]
Посилання
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).