Предслава Київська

Предслава Святополківна
Дата народження:	1090
Місце народження:	Київ
Дата смерті:	1-а пол. XII в
Місце смерті:	Угорщина
Чоловік:	Алмош
Династія:	Ярославичі
Батько:	Святополк Ізяславич

Предслава Київська або Предслава Святополківна (1090 — 1-ша пол. XII ст.) — донька великого князя київського Святополка Ізяславича, дружина угорського принца Алмоша, мати короля Угорщини Бейли II.

Предслава була дочкою великого князя Київського Святополка Ізяславича (син Ізяслава Ярославича, короля Русі) і його першої дружини — ймовірно, доньки чеського князя Спитігнєва II

Святополк належав до старшої гілки династії Рюриковичів і був онуком Ярослава Мудрого. Ім’я матері Предслави достеменно не встановлено. У науковій літературі існують різні гіпотези щодо її походження, однак через обмеженість джерел вони залишаються дискусійними.

Відомо, що Святополк одружився вдруге в 1094 році — відповідно, Предслава не могла народитися пізніше цієї дати. З огляду на дату шлюбу Предслави (1104 рік) можна зробити висновок, що вона народилася в кінці 1080-х — на початку 1090-х років.

Правління Святополка Ізяславича припало на складний період політичної боротьби між руськими князями та активної протидії половецьким нападам. Одночасно Київська Русь продовжувала підтримувати дипломатичні відносини з Польщею, Чехією, Візантією та Угорщиною.

Династичні шлюби між правлячими родами Київської Русі та європейських держав були важливим інструментом зовнішньої політики в XI–XII ст. Через них встановлювалися дипломатичні союзи, зміцнювалися військово-політичні контакти та формувалися передумови для культурного обміну. Одним із таких союзів став шлюб Предслави Київської — доньки великого князя київського Святополка Ізяславича — з угорським князем Алмошем. Попри те що відомостей про життя Предслави збереглося небагато, її місце в історії визначається не лише приналежністю до династії Рюриковичів, а й тим, що вона стала матір’ю короля Угорщини Бейли II, правління якого відіграло важливу роль у зміцненні держави Арпадів.

21 серпня 1104 року Предслава стала дружиною угорського принца Альмоша (1075—1127), князя Нітранського, молодшого сина короля Гейзи I тамолодшого брата короля Коломана I Книжника. Алмош претендував на угорську і хорватську корони, які вважав несправедливо відібраними у нього й інтригував проти брата. Весілля з Предславою було продиктовано його прагненням заручитися підтримкою великого князя Київського в цій боротьбі. Однак у своїх спробах захопити престол Алмош незмінно зазнавав невдач. Деякі дослідники припускають, що укладення шлюбу могло бути пов’язане зі спробою створення антиколоманівської коаліції за участю руських князів, хоча прямих джерельних підтверджень цього немає. Алмош протягом багатьох років був одним із головних претендентів на угорський престол. Його боротьба з Коломаном Книжником неодноразово призводила до внутрішніх конфліктів у державі. Незважаючи на кілька примирень, політичне суперництво завершилося трагічно.

У 1107/1108 роках, коли після чергового повстання Кальман відібрав у нього Нітранське князівство, Алмош здійснив паломництво в Святу землю. Після повернення звідти він утік до Німеччини, щоб заручитися підтримкою імператора у своїй боротьбі. Невідомо, чи була з ним в цих мандрах Предслава, але, судячи з дат народження дітей, в 1108 році вона ще була жива.

У 1113 р. за наказом Коломана Алмош і його малолітній син Бела були осліплені. Така практика в середньовічній Візантії та Центральній Європі використовувалася для позбавлення претендентів можливості успадкувати престол. Ці події істотно вплинули на подальшу долю всієї родини.[1]

Найважливішим історичним значенням Предслави стало народження сина Бейли, який згодом увійшов в історію як король Бейла II Сліпий (1131–1141). Після смерті Коломана та його сина Стефана II політична ситуація в Угорщині змінилася. Попри фізичне каліцтво, Бейла був визнаний законним представником династії Арпадів і посів угорський престол. Сучасні дослідники вважають, що значну роль у збереженні його династичних прав відіграли підтримка угорської знаті та авторитет походження по материнській лінії, пов’язаної з князівським домом Києва. Хоча письмові джерела майже не висвітлюють особистої участі Предслави в політичному житті після осліплення чоловіка та сина, очевидно, що вона залишалася важливою представницею династії Рюриковичів при угорському дворі.

Відомості про Предславу містяться в угорських середньовічних хроніках (Chronica Picta, Chronicon Budense), окремих руських літописах і генеалогічних дослідженнях. Водночас джерельна база має істотні обмеження:

* не встановлено точної дати її народження;

* відсутні достовірні відомості про останні роки життя;

* бракує прямих свідчень щодо її політичної діяльності. Це зумовлює необхідність критичного аналізу як середньовічних джерел, так і сучасної історіографії.

Історичне значення Предслави полягає у кількох аспектах.

По-перше, її шлюб із князем Алмошем став важливою складовою розвитку русько-угорських політичних відносин на початку XII століття.

По-друге, через свого сина Бейла II вона стала прародителькою наступних поколінь угорських королів династії Арпадів.

По-третє, цей династичний союз підтверджував високий міжнародний авторитет Київської Русі, представники правлячого дому якої укладали шлюби з найвпливовішими європейськими династіями.

Історія Предслави також демонструє тісний взаємозв’язок внутрішньої боротьби за владу в Угорщині із зовнішньополітичними контактами держав Центрально-Східної Європи. Предслава Київська належить до числа представниць династії Рюриковичів, які зробили вагомий внесок у розвиток міжнародних зв’язків Київської Русі. Її шлюб із князем Алмошем був важливим політичним союзом між Києвом та Угорським королівством, укладеним у період династичної боротьби в державі Арпадів. Попри обмеженість джерельної бази, можна стверджувати, що цей союз мав тривалі наслідки для історії Угорщини. Народження Бейли II забезпечило продовження династії Арпадів, а словʼянське походження його матері стало одним із чинників легітимації королівської влади. Постать Предслави є важливим свідченням участі жінок князівського походження у формуванні політичної карти середньовічної Європи.[2]

Чоловік — Алмош, угорський принц

Діти:

• Аделаїда (1105/1107—1140) — з 1123 року дружина чеського короля Собіслава I
• Софія (бл. 1107—1138) — з 1132 року дружина Адальберта ІІ (1107—1137), старшого сина Леопольда III, маркграфа Австрійського
• Бела II Сліпий (1108—1141) — король Угорщини з 1131 року.

• Ignaz Lenk (1840). Erklärung des Stammbaumes sämmtlicher
• Johann Mailáth (1828). Geschichte der Magyaren. Tendler.