YaChudo

Працюки

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

село Працюки
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070320033715 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка с Працюки 
Основні дані
Засноване 1885[2]
Населення 6 (01.01.2011)[1]
Площа 0,21 км²[2]
Густота населення 100[2] осіб/км²
Поштовий індекс 34152[2]
Телефонний код +380 3658[2]
Географічні дані
Географічні координати 51°29′27″ пн. ш. 26°27′23″ сх. д. / 51.49083° пн. ш. 26.45639° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря 		153[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
Працюки. Карта розташування: Україна
Працюки
Працюки
Працюки. Карта розташування: Рівненська область
Працюки
Працюки
Мапа
Мапа

CMNS: Працюки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Працюки́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] До 2020 підпорядковувалося Нивецькій сільській раді.[2], центром якої було село Нивецьк.[2] Населення становить 6 осіб (2011).[1]

Назва

Польською мовою згадується як Pracuki,[3] російською — як Працуки.[4]

Географія

Площа села — 0,21 км².[2]

Історія

Працюки на мапах
Працюки[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Працюки[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)
Працюки[ком. 3] на російській топографічній карті 1915 року (рос.)

Село вперше згадується 1885 року.[2] У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[5][6]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[7] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[8] У 1936 році входило до однойменної громади.[9]

З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[10] Загалом встановлено 3 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 1 загинув, 1 був репресований.[11]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[12] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][14] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,98 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,51 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,52 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 163 мбер, з якої: зовнішнього — 26 мбер, загальна від радіонуклідів — 137 мбер (з них Cs — 126 мбер).[15]

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[16]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району[17].

Населення

Зміни населення
РікНаселення±% за р.
1906[4]103—    
1921[3]134+1,77 %
1989[18]27−2,33 %
1993[15]25−1,91 %
2001[19]21−2,16 %
2011[1]6−11,77 %
2017[20]20+22,22 %
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Працюки налічувалося 3 дворів та 32 жителів (15 чоловіків і 17 жінок), з них 18 православних і 14 римо-католиків[21]. Станом на 1906 рік у селі було 16 дворів та мешкало 103 особи.[4]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 23 будинки та 134 мешканці, з них: 62 чоловіки та 72 жінки; 102 римо-католики та 32 православні; усі 134 значилися поляками.[3] Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 27 осіб, з яких 12 чоловіків та 15 жінок.[18] На кінець 1993 року в селі мешкало 25 жителів, з них 2 — дітей.[15]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 21 особа.[19] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[22] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 6 осіб.[1] Густота населення — 100 особи/км².[2]

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[23]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 0 0 0
18-39 0 0 0
40-59 1 0 1
60+ 0 5 5
Разом 1 5 6

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)[24]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 6
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
1 17 0 0 1 17 1 17 4 66 5 83
Зайнятість (станом на 2011 рік)[25]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 6
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
12 2 41 6 53 8 136 21 124 19 260 40
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[26]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
2 - 2 - - - 1 - 1 - - - - -

Політика

Органи влади

До 2020 місцеві органи влади були представлені Нивецькою сільською радою.[2]

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155.[27] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 6 осіб.[1]

Релігія

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[28] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[29]

Примітки

Коментарі

  1. ↑ рос. Працуки, 9 дворів.
  2. ↑ нім. Pracuki, 9 дворів.
  3. ↑ рос. Працуки, 9 дворів.
  4. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[13]

Джерела

  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 4.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н с Працюки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 60. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  4. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 206. (рос.)
  5. ↑ ІАУ, 1980, p. 55.
  6. ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  7. ↑ ІАУ, 1980, p. 57.
  8. ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
  9. ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
  10. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  11. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 206. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  12. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  13. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  14. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  15. ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  16. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  17. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  18. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  20. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 649. (рос. дореф.)
  22. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  24. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  25. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 13.
  26. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, p. 42.
  27. ↑ Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  28. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
  29. ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Працюки

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).