YaChudo

Пошук (фільм, 2014)

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пошук.
Пошук
англ. The Search Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрдраматичний фільм[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерМішель Азанавічус[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерМішель Азанавічус Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристМішель Азанавічус Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Аннетт Бенінґ[2], Береніс Бежо[2] і Цурило Юрій Олексійович Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорҐійом Шифман Редагувати інформацію у Вікіданих
Дистриб'юторWarner Brothers і Vertigo Médiad[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість149 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваросійська, англійська, французька і чеченська мова Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція
 Грузія Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 2177827 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Пошук» — французький драматичний фільм 2014 року, сценарист і режисер Мішель Азанавічус, продюсери якого — Азанавічус і Тома Лангманн.

Фільм є рімейком одноіменної оскароносної драми на тему Голокосту[5] режисера Фреда Ціннеманна, у якій жалісливий житель Заходу допомагає загубленій дитині знайти те, що залишилося від його сім'ї серед хаотичної повені пост-голокосту. Дія фільму 1948 року відюувається у післявоєнному Берліні. Дія фільму «Пошук» (2014) розгортається на «передовій лінії російського вторгнення в Чечню»[6] в перший рік Другої чеченської війни (1999—2009).[7][8] Фільм «Пошук» був висунутий на «Золоту пальмову гілку» в основному конкурсі Каннського кінофестивалю 2014 року.[9]

Сюжет

Фільм починається і закінчується 16 жовтня 1999 року.[10] 20-річний Коля (Максим Ємельянов), новобранець російської армії, записує та розповідає на портативну відеокамеру, як молоді, п'яні російські солдати знущаються, тероризують, і, нарешті, вбивають цивільне чеченське подружжя на очах у їхньої дочки-підлітка Раїси (Зухра Дуїшвілі).[11] Історія Колі — одна з чотирьох особистих наративів, які розгортаються на тлі руїн села в Чечні, потоку цивільних біженців із села та частково возз'єднаної родини. Колю, гітариста, який палить «траву» в Пермі, за 2300 кілометрів від чеченського кордону, заарештовують за зберігання наркотиків і призвають на службу в армію. Як новобранець, він зазнає жорстокого перетворення з невинного юнака на «дегуманізовану машину для вбивств».[6]

Коли однополчани Колі вбивають чеченське подружжя, дев'ятирічний син подружжя Хаджі (Абдул Халім Мамуцієв) ховається та спостерігає, а коли стає безпечно, він хоче віднести свого малолітнього брата у відносну безпеку. Травма смерті батьків робить його німим. По дорозі до табору для біженців йому допомагають інші чеченські біженці, і зрештою він подружився з Кароль (Береніс Бежо), працівником неурядової організації з Чечні, яка народилася у Франції. Кароль, яка працює дослідником і представником Комітету з прав людини Європейського Союзу, допомагає Хаджі відновити здатність говорити. Старша сестра Хаджі Раїса розшукує обох братів. Кароль бере інтерв'ю у Хелен (Аннет Бенінг), працівниці Червоного Хреста, і покладає надію на міжнародну реакцію Другої чеченської війни на багатовікову боротьбу чеченського народу.[12]

Раїса, яка знайшла свого маленького брата (якого загубив в дорозі Хаджі), знову тікає з села за допомогою інших чеченських біженців. Через авіабомбардування російськими військами вона змушена виїхати без Хаджі проти своєї волі.[13] Раїса допомагає Хелен у дитячому будинку Міжнародного Червоного Хреста. Вона не знає, що Хаджі знаходиться у Кароль.

І Хелен, і Кароль збентежені, коли у звіті Комісії ООН з прав людини від квітня 2000 року ситуація в Чечні не оголошується гуманітарною катастрофою.[14][15][16][17] Кароль виступає зі своєю доповіддю в Організації Об'єднаних Націй, але незабаром розуміє, що мало хто з учасників її слухає.

За допомогою Кароль і Хелен[11] Хаджі возз'єднується зі своїми братами і сестрами.

У кінцевому епізоді фільм повертається до початку історії, коли в руках Колі опиняється камера, якою він невдовзі зніме напад на родину Хаджі.

Акторський склад

  • Береніс Бежо — Кароль, працівниця Комітету з прав людини ЄС
  • Аннет Бенінг — Хелен, працівниця Червоного Хреста
  • Максим Ємельянов — Коля, російський солдат
  • Хаджі — Абдул Халім Мамуцієв
  • Зухра Дуішвілі — Раїса, сестра Хаджі
  • Лела Багакашвілі — Еліна
  • Юрій Цурило — полковник
  • Антон Долгов — солдат
  • Мамука Матчітідзе — батько
  • Русудан Пареулідзе — мати

Місце зйомки

Значна частина зйомок проходила вздовж Кавказьких гір у Грузії, зображуючи такі місця, як село поблизу Грозного, офіси неурядових організацій у місті Назрань у сусідній Інгушетії, а також місто Пермь у Росії.[18]

Кінокритик Джастін Чанг високо оцінив роботу сценографа Еміля Гіго, який використав будівлі, місця та географічні об'єкти в «гірському, понівеченому боями» ландшафті Грузії, схожі на чеченські, включаючи будівлі, зруйновані бомбами, армійські казарми. та табори для біженців.[6]

Критик Маккарті також відзначив працю Гіго за його «добре підібрані локації, багатолюдні міські сцени, центри ув'язнення та армійські казарми, що пахне відчуттям, звуками та дискомфортом людства, стиснутого в неприродно тісних приміщеннях».[19]

Кінематограф

Критики високо оцінили роботу Гійома Шифмана[6][19], французького оператора, який раніше також працював з режисером Мішелем Хазанавічусом над фільмом «Художник».[20] Маккарті описав, як вони використовували «приглушені, але все ще чітко визначені кольори, а також … здебільшого портативні камери, щоб досягти похмурого, але життєво миттєвого вигляду».[19]

Критика

На агрегаторі рецензій на фільми Rotten Tomatoes критики дали «Пошуку» оцінку 21 % на основі 19 рецензій із середньозваженим балом 4,71/10.[21] На Metacritic фільм отримав нормалізовану оцінку 37 зі 100 на основі 8 критиків, що вказує на «загалом несприятливі відгуки».[22]

Журналіст The Guardian Пітер Бредшоу стверджував, що спроба Хазанавічуса проявити «стару голлівудську великосердечну щирість» перейшла від щирого неприйняття насильства проти всіх учасників війни до наївної сентиментальності.[11] Водночас Бредшоу похвалив Хазанавічуса за те, що він нагадав Заходу та Європейському Союзу про їхню відсутність занепокоєння та бездіяльність, коли Борис Єльцин напав на Чечню.[11]

Чанг також похвалив усіх акторів за те, що вони «виконали чудову роботу в досить обмежених параметрах»; він описав постановку як «першокласну», а звукову роботу як чудову. Однак він назвав фільм «виснажливим, громіздким, гуманітарним трактатом довжиною в 2 з половиною години, який майже руйнується під вагою власного морального обурення».[6]

Критик The Globe and Mail Ліам Лейсі описав фільм як «довгий, неоригінальний і складний», що є прямою протилежністю німої комедії Хазанавічуса «Художник», яка отримала Оскар.[23]

Критик Тодд Маккарті зауважив, що чеченські патріоти, які воюють проти росіян, серед героїв фільму відсутні.[19]

Інше використання

Після нападу Росії, починаючи з 2015 р., перша сцена фільму неодноразово використовувалася в українських соціальних мережах як нагадування про звірства російської армії під час війни в Чечні 1999 року.

Примітки

  1. ↑ а б http://www.imdb.com/title/tt2177827/
  2. ↑ а б в http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=201452.html
  3. ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/169802/premierfilmek_forgalmi_adatai_2015.xlsx
  4. ↑ http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
  5. ↑ Bosley Crowther (24 березня 1948). Film Review The Search (1948). The New York Times (англ.). Процитовано 25 серпня 2015.
  6. ↑ а б в г д Justin Chang (21 травня 2014). Cannes Film Review: 'The Search'. Variety (англ.). Процитовано 25 серпня 2015.
  7. ↑ Filming locations for The Search (1948). IMDB (англ.).
  8. ↑ "The Search" : Michel Hazanavicius entame le tournage du successeur de "The Artist". allocine (англ.). Процитовано 12 квітня 2014.
  9. ↑ 2014 Official Selection: The Search Synopsis. Cannes (англ.). 2014. Процитовано 17 квітня 2014.
  10. ↑ Europe: Russians 'within sight' of Grozny. BBC News (англ.). 16 жовтня 1999. Процитовано 25 серпня 2015.
  11. ↑ а б в г Peter Bradshaw (21 травня 2014). Cannes 2014 review: The Search - silence may be best policy on followup to The Artist. The Guardian (англ.). UK. Процитовано 25 серпня 2015.
  12. ↑ World: Europe UN envoy meets Chechen refugees, BBC News, 18 November 1999
  13. ↑ Russian Federation/Chechnya: Human Rights Concerns for the 61st Session of the U.N. Commission on Human Rights, Human Rights Watch, 2005
  14. ↑ Commission on Human Rights Report on the Fifty-sixth Session (20 March - 28 April 2000) (PDF) (англ.). United Nations Commission on Human Rights. 28 квітня 2000. с. 578. Процитовано 25 серпня 2015.
  15. ↑ 'Russia will pay for Chechnya', BBC News, 7 December 1999
  16. ↑ UK condemns Chechnya ultimatum, BBC News, 7 December 1999
  17. ↑ Bush condemns US isolationism. BBC. 18 листопада 1999. Процитовано 12 вересня 2013.
  18. ↑ Gilligan, Emma (2010). Terror in Chechnya: Russia and the tragedy of civilians in war. Princeton University Press. с. 155. ISBN 978-0-691-13079-8.
  19. ↑ а б в г Todd McCarthy (21 травня 2014). 'The Search': Cannes Review. The Hollywood Reporter (англ.). Процитовано 25 серпня 2015.
  20. ↑ Cruz, Gilbert (19 січня 2011). What Is This Artist Movie That's Winning All the Awards?. Time Magazine. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
  21. ↑ The Search (2015). Rotten Tomatoes (англ.). Fandango. Процитовано 29 листопада 2019.
  22. ↑ The Search Reviews. Metacritic (англ.). CBS Interactive. Процитовано 29 листопада 2019.
  23. ↑ Liam Lacey (13 березня 2015). The Search: Hazanavicius depicts war drama via multiple lives. The Globe and Mail (англ.). Процитовано 25 серпня 2015.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).