Потутори

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Подорожні замальовки - Потутори на YouTube // Тернопільське телебачення, 2 березня 2015

село Потутори
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Бережанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040030170042871
Облікова картка	Потутори
Основні дані
Засноване	1453
Населення	▼ 550 (2014)
Територія	1.036 км²
Густота населення	583.01 осіб/км²
Поштовий індекс	47524
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°24′10″ пн. ш. 24°59′2″ сх. д. / 49.40278° пн. ш. 24.98389° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	296 м
Водойми	Золота Липа, Ценівка
Відстань до; районного центру	7 км
Найближча залізнична станція	Потутори
Відстань до; залізничної станції	2 км
Місцева влада
Адреса ради	47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3
Карта
	Потутори
	Потутори
Мапа
	Потутори у Вікісховищі

Поту́тори — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області, розміщене між річками Золота Липа та Ценівка поблизу міста Бережани.

Географія

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Потутори розташовані у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Потутор
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,2	0,2	5,0	13,1	19,1	22,3	23,6	23,0	18,7	12,9	5,7	0,7	11
Середня температура, °C	−4,2	−2,8	1,4	8,2	13,7	17,0	18,3	17,6	13,6	8,4	2,8	−1,8	7
Середній мінімум, °C	−7,2	−5,7	−2,2	3,4	8,4	11,7	13,0	12,2	8,6	3,9	−0,1	−4,3	3
Норма опадів, мм	32	31	33	50	77	91	96	71	56	38	37	40	652
Джерело: climate-data.org

Історія

Перша писемна згадка — 1453 року.

Згадується 5 травня 1449 року в книгах галицького суду ^[1].

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 71%^[2].

Діяли «Просвіта», «Хліборобський Вишкіл Молоді» та інші товариства, кооператива.

У 1909-1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.

З 1 серпня 1934 року відповідно до закону про самоврядування (23 березня 1933 року) увійшло до складу сільської гміни Потутори^[3].

1943 року внаслідок пожежі згоріло понад 20 господарств.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади^[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу Тернопільського району^[5].

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610039, розташована у приміщенні сільської ради.

Результати

зареєстровано 415 виборців, явка 66,75%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 25,00%, за «Європейську Солідарність» — 18,01%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 12,13%^[6]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 41,64%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 28,62%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 11,52%^[7].

Населення

У 2007 році в селі мешкала 581 особа у 220 дворах^[8].

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким^[9]:

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	602	99.66%
російська	1	0.17%
білоруська	1	0.17%
Усього	604	100%

Пам'ятки

Церква Перенесення мощей святого Миколая (1910, кам'яна).
Пам'ятник скасування панщини 1848 року (відновлений 1989, автор — Б. Боднар).
Могила-пам'ятник Борцям за волю України (2000).
Меморіал УСС (1994) на горі Лисоні, що розміщена за декілька кілометрів від Потуторів на землях сільради.
Пам'ятник воїнам-односельцям, загиблим у німецько-радянській війні (1981, У центрі села).
Монумент полеглому в Афганістані лейтенанту Ігореві Дуді (1984, на місцевому цвинтарі). Одна з вулиць також названа на його честь.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, агропостач, бурякопункт.

Відомі люди

Народилися

Теодосій Буйняк — громадський діяч, голова КУ СУМ.
Василь Климковський — український військовик^[11].
Богдан Гудь — український науковець, історик.
Микола Коційовський — колишній голова КУК у Сент-Кетринс.
Омелян Лапунька — учасник національно-визвольних змагань. Член Пласту та ОУН.
Стефанія Лапунька — українська освітянка, зв'язкова ОУН і УПА.
Іван Хичій — український науковець та громадський діяч.

Працювали

Некрасов Д. — герой соцпраці.

Примітки

↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.198, №2298 (лат.)
↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183. (пол.)
↑ RP, Kancelaria Sejmu. Internetowy System Aktów Prawnych. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 8 червня 2015. Процитовано 13 липня 2026.
↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 165, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 березня 2022.
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
↑ З військовим Василем Климковським попрощалися на Тернопільщині. Терен (укр.). 26 лютого 2025. Процитовано 3 березня 2025.

Джерела

Мельничук Б., Поляк О., Федечко М. Потутори // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 424—426. — ISBN 978-966-457-228-3.
Бариш Я., Мордованець В. Потутори // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125–126. — ISBN 978-966-528-279-2.
"Жива земля" за швейцарським рецептом [Текст] / Г. Макух // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 28 (15 лип.). — С. 3 : фот.
Запашний хліб і цілющий чай від господарства "Жива Земля Потутори" [Текст] / М. Михайлинин // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 28 (10 лип.). — С. 3 : фот.
Цілющі композиції з "маленької Швейцарії" [Текст] / П. Гудима // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2021. — № 50 (15 груд.). — С. 1 : фот.
Potutory // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 877. (пол.).— S. 877-878. (пол.)