YaChudo

Поп-реп

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Поп-реп
Стилістичні походження
Походження
кінець 1980-х, Нью-Йорк, США
Типові інструменти
Інші теми
альтернативний хіп-хоп, нью-джек-свінг

Поп-реп (англ. Pop-rap або хіп-поп; англ. hip-pop)[1][2] — гібрид хіп-хопу з масивним мелодійним заповненням, який традиційно є частиною хорової секції в структурі звичайної поп-композиції[3]. Поп-реп має тенденцію до зниження агресії та збільшення ліричної цінності в порівнянні з вуличним репом[3][4], хоча в середині-кінці 90-х років деякі музиканти змішували цей стиль з елементами хардкор-репу, намагаючись запобігти негативній реакції публіки щодо легкості та загальнодоступності їхньої музики[3].

Характеристика

Стиль поп-реп зародився наприкінці 80-х років, коли такі виконавці, як Run-D.M.C., LL Cool J та Beastie Boys, почали виходити на основну музичну сцену. Незабаром після цього такі репери, як Tone Loc, Young MC, DJ Jazzy Jeff & The Fresh Prince записали кілька синглів з упором на їхніх можливостях говорити зі сцени доброзичливі життєві історії, що і стало причиною їхнього великого фурору в чартах[3][4].

Їх приклад наслідували багато музикантів, випустивши цілу низку однотипних мелодій для вечірок. Оскільки можливість загального прийняття інших напрямів була реальною, інші музиканти у цей час почали розвивати джаз-фьюжн з R&B і танцювальною музикою. Вони використовували семпли для створення мелодій[3][4].

З появою в 1989 році робіт MC Hammer і Vanilla Ice напрямок поп-реп часто піддавалося глузуванням (а іноді навіть піддавалося судовим переслідуванням) за бажання наслідувати широко відомим хітам, не вносячи в них жодних значних змін, або взагалі їх не змінюючи[5]. Водночас поп-реп набував все більшої популярності завдяки таким трекам, як «Can't Touch This» МС Hammer'а, а також роботам гуртів Naughty by Nature та House of Pain[6]. З кінця 90-х років небувалий зліт поп-репу спостерігається в Європі завдяки таким командам, як Nana, Down Low, R'n'G та ін.

До кінця 1990-х - початку 2000-х репери, такі як Ja Rule, поєднували теми гангста-репу з елементами поп-музики та соулу 1980-х; поп-реп став домінуючим жанром[3].

Потім він повернувся в мейнстрим з успіхом The Black Eyed Peas, у яких були такі хітові сингли, як «Where Is the Love?» з їхнього альбому Elephunk[7]. Наприкінці 2000-х - початку 2010-х з'явилося багато поп-реп-виконавців, таких як Дрейк, will.i.am, Flo Rida, LMFAO, B.o.B, Нікі Мінаж та Віз Халіфа[8].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Charnas, Dan. The Big Payback: The History of the Business of Hip-Hop. — Penguin, 2011.
  2. ↑ Molanphy, Chris (31 липня 2015). Feat. Don’t Fail Me Now: The rise of the featured rapper in pop music. Slate. Процитовано 11 січня 2018.
  3. ↑ а б в г д е Pop-Rap. Allmusic.
  4. ↑ а б в Too Legit: The Neglected Legacy of Pop-Rap. Jonathan Bogart. 24 лютого 2012.
  5. ↑ "What Is Pop Rap, And Why Do We Hate It?". Prefix Mag.
  6. ↑ The Year Onyx's 'Slam' Crashed Pop Radio. NPR. 17 жовтня 2013.
  7. ↑ Rap+Pop = Alt-Hip Hop: Black Eyed Peas, Jessy Moss. Metro Weekly. 21 серпня 2003. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 5 березня 2022.
  8. ↑ Drake charts a course for pop. Chicago Reader. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 5 березня 2022.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).