YaChudo

Поплавок сірий

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

?Поплавок сірий

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Гриби (Fungi)
Тип:Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас:Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Ряд:Агарикальні (Agaricales)
Родина:Мухоморові (Amanitaceae)
Рід:Мухомор (Amanita)
Вид:Поплавок сірий
Біноміальна назва
Amanita vaginata
(Bulliard) Lamarck
Синоніми
  • Amanita vaginata var. vaginata
  • Agaricus vaginatus [1]
  • Vaginata livida [2]
  • Amanitopsis vaginata [3]
  • Amanitopsis vaginatus [4]
Посилання
Вікісховище:Amanita vaginata
EOL:6691294
NCBI:67736
MB:114685
IF:114685

Поплавок сірий (Amanita vaginata) — вид грибів роду мухомор (Amanita). Гриб вперше класифіковано у 1783 році[5].

Будова

Великий гриб з високою до 12 см стрункою ніжкою, що росте з мішкоподібної вельви. Блідо-коричнева чи сірувата шапинка 6-12 см має борознистий край. На початку шапинка овальна, потім вона мутує і поступово набуває конічної форми, опуклої, і врешті решт стає пласкою, іноді з невеликою округлістю у центрі шапки[6]. Пластини та спори — білі.

Життєвий цикл

Росте з травня по жовтень.

Поширення та середовище існування

Поширений у широколистяних лісах під буком, березою, дубом. Інколи зустрічається під хвойними деревами.

Практичне використання

Поплавок сірий — маловідомий їстівний шапковий гриб, який вживають свіжим, солять, маринують. Токсин гриба знищується після термічної обробки. Схожий на їстівний Amanita fulva та смертельно-отруйні види мухоморів.

Хоча гриб не отруйний, більшість спеціалістів радять не вживати його в їжу, через високу ймовірність сплутати його з іншими отруйними представниками виду Amanita, схожими на нього[7][8][9]. Посібники зазначають гриб як їстівний, але також існують записи про отруєння схожими видами[10].

Примітки

  1. ↑ Bull., Herbier de la France 3: t. 98 (1783)
  2. ↑ Gray, A natural arrangement of British plants 1: 601 (1821)
  3. ↑ (Bull.) Roze, Bulletin de la Société Botanique de France 23: 50 (1876)
  4. ↑ (Bull.) Roze (1876)
  5. ↑ Amanita vaginata. www.mycobank.org. Процитовано 2016–04–26T10:25:03+02:00.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  6. ↑ Arora D. (1986). Mushrooms Demystified: a Comprehensive Guide to the Fleshy Fungi. Berkeley, Calif: Ten Speed Press. с. 288. ISBN 0-89815-169-4. Google Books
  7. ↑ Healy RA; Huffman DR.; Tiffany LH; Knaphaus G. (2008). Mushrooms and Other Fungi of the Midcontinental United States (Bur Oak Guide). Iowa City: University of Iowa Press. с. 55. ISBN 1-58729-627-6. Google Books
  8. ↑ Hall IR. (2003). Edible and Poisonous Mushrooms of the World. Portland, Or: Timber Press. ISBN 0-88192-586-1. Google Books
  9. ↑ Phillips R. Rogers Mushrooms | Mushroom Pictures & Mushroom Reference. Rogers Plants Ltd. Архів оригіналу за 18 травня 2008. Процитовано 30 липня 2009.
  10. ↑ Chang Shu-ting and Mao Xiaolan (1995). Hong Kong Mushrooms. Sha Tin, N.T., Hong Kong: The Chinese University Press. с. 103. ISBN 962-201-626-X. Google Books

Джерела

  • Amanita vaginata//CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  • Lamarck, J.B.A.P. de. 1783. Encyclopédie Méthodique, Botanique. 1-1:1-344
  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.
  • E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 63

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).