Понца (острів)

Понца
Карта
Географія
40°54′00″ пн. ш. 12°58′00″ сх. д. / 40.9° пн. ш. 12.966666666667° сх. д.
Акваторія	Тірренське море
Група островів	Понціанські острови
Площа	7,3 км²
Довжина	7 км
Ширина	2,3 км
Країна
Італія
Адм. одиниця	Провінція Латина
Населення	3300 осіб
Вебсайт	ponza.it
Понца Понца (Італія)
Понца у Вікісховищі

Понца (італ. Ponza) — острів у Тірренському морі недалеко від західного узбережжя Апеннінського півострова. Острів входить до складу Понціанських островів, найбільший із них. Адміністративно острів Понца є комуною Понца в складі провінції Латина регіону Лаціо. Острів сягає 8,8 км (5,5 милі) завдовжки, найбільша ширина близько 2,4 км (1,5 милі). Площа — 7,3 км². Виникнення острова пов'язане з вулканічною активністю.

Понца — найбільший і найрізноманітніший за рельєфом острів Понціанського архіпелагу. Його ландшафт є результатом тривалого вулканічного минулого, яке розпочалося близько трьох мільйонів років тому внаслідок потужних підводних і сухопутних вивержень. Острів має видовжену, вивиту форму із сильно порізаною береговою лінією, високими скелястими кручами та мальовничими бухтами, найвідомішою з яких є Кіая-ді-Луна — залишок прадавнього вулканічного кратера. Морфологічно Понца складена переважно з риолітів, трахітів і туфів, чия колірна гама варіюється від сліпучо-білого до ніжно-жовтого.

Ландшафти острова сформовані горбистим рельєфом, найвищою точкою якого є гора Гуардія (280 м) на південному краї. Суворий середземноморський клімат із тривалим посушливим літом визначив характер флори. Рослинність представлена типовою маквісом: тут густо ростуть дикий мирт, маслина європейська, розмарин, молочай деревоподібний, ялівець, карликова пальма та численні сукуленти, зокрема опунції й агави.

Наземна фауна Понци унікальна за рахунок островного ендемізму. Схили та скелі населяють рідкісні види плазунів і комах, серед яких стінна ящірка Podarcis latastei та ендемічний нічний метелик Hipparchia sbordonii. Окрім цього, Понца відіграє роль важливого «орнітологічного мосту»: навесні та восени острів стає тимчасовим прихистком для мільйонів перелітних птахів, що прямують між Африкою та Європою.

Підводний світ Понци є справжнім магнітом для біологів і дайверів. Внаслідок вулканічного походження прибережна зона порізана глибокими підводними печерами, гротами та скелястими утвореннями. На підводних стінах прибережних рифів ростуть червоні та жовті червоні корали й червоні горганарії, а серед печер мешкають мурени, групери, рідкісні нарвалові креветки Plesionika narval та безліч молюсків.

Римляни використовували острови Понцу та Вентотене для розведення риби. На Понці збереглися рибницькі комплекси Grotto di Pilato. Також на Вентотене (і меншою мірою на Понці) існують залишки римських портових споруд.

Острови покинуто в Середньовіччі через рейди сарацинів і піратів, хоча Понца, наприклад, згадується в «Декамероні» Бокаччо (шоста історія другого дня). У XVIII столітті Неаполітанське королівство знову колонізувало острови.

Найнаселеніший острів архіпелагу. Населення острова, згідно з останнім переписом (2021), становило 3 289 осіб^[1].

Понца — популярне місце відпочинку, особливо серед італійських туристів.

• Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
• Вальтер Г. Растительность Земного шара. Эколого-физиологическая характеристика / Пер. с нем. под ред. П. Б. Виппер. — Т. 1. Тропические и субтропические зоны. — М. : Прогресс, 1968. — 551  с. (рос.)
• Воронов А. Г., Дроздов Н. Н., Мяло Е. Г. Биогеография мира : Учебник. — М. : Высшая школа, 1985. — 272 с. (рос.)
• Географічний атлас світу / гол. ред. І. Л. Дрогушевська; відп. ред. В. В. Радченко; худож.-оформ. М. Гутман. — К. : ДНВП «Картографія», 2018. — 184 с. — ISBN 978-966-946-053-0
• Географія Європи: Підручник / За ред. І. П. Савчука. — К. : Освіта, 2021. — 512 с. — ISBN 978-617-656-123-0
• Кукурудза С. І. Біогеографія : Підручник. — Львів : Вид-во ЛГУ ім. Івана Франка, 2006. — 504 с. — ISBN 966-613-502-7
• Литвин В. М., Лымарев В. И. Природа мира. Острова. — М. : Мысль, 2003. — 287 с. — ISBN 5-244-00977-X (рос.)
• Решетило О. Зоогеографія: Навч. посібник. — Львів. : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. — 232. с. — ISBN 978-966-613-977-4
• Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — Т. 2. Європа. — 280 с. — ISBN 978-966-580-325-7

• Білоус Л. Ф. Біогеографія: Навч. посібник. К., 2021
• Discover Ponza — Geologia, Flora e Fauna
• Italian Government Tourist Board, Pontine Islands information. Архів оригіналу за 12 квітня 2007.
• Istat — Istituto Nazionale di Statistica (Censimento permanente della popolazione 2021)
• Istat Data Portal (Popolazione residente ai censimenti - Latina)
• Progetto CARG — Note illustrative della Carta Geologica d'Italia (ISPRA)