YaChudo

Понурівка

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

село Понурівка
ПануровкаПонуровка
Садиба Миклашевських у Понурівці Стародубського району
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Брянська область
Муніципальний районСтародубський
ПоселенняПонуровське сільське поселення
Код ЗКАТУ250 800 001[1] 15 250 80 0 0 01 '"` UNI Q-- ref -00 000 000 -QI NU` "'
Код ЗКТМО15 650 472 101 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення550 (2010)
Поштовий індекс243262[2]
Телефонний код+7 48348
Географічні координати:52°21′51″ пн. ш. 32°50′29″ сх. д. / 52.364166666667° пн. ш. 32.841388888889° сх. д.
Часовий поясMSK (UTC+4)
Мапа
Понурівка. Карта розташування: Росія
Понурівка
Понурівка

Понурівка. Карта розташування: Брянська область
Понурівка
Понурівка
Мапа

Понурівка (рос. Понуровка) — село Стародубського району Брянської області, Російська Федерація. Адміністративний центр Понуровського сільського поселення.

Населення становить 550 осіб (за переписом 2010).

Історія

Уперше згадувалося 1669 року як розкольницька слобода, з 1680-х років володіння полковника С. І. Самойловича, з 1687 року – гетьмана Мазепи, з 1693 року – Миклашевських.[3][4] Миклашевські наприкінці XVIII – на початку XIX століть побудували садибу (нині майже повністю зруйнована).[5]

За даними на 1859 рік ,у власницькому містечку Панурівка (Понорівка, Понурівка) Стародубського повіту Чернігівської губернії мешкало 1484 особи (721 чоловічої статі та 763 — жіночої), налічувалось 123 дворових господарства, існувала православна церква, поштова станція й суконна фабрика[6].

Станом на 1886 рік у колишньому державному й власницькому містечку Понуровської волості мешкало 1830 осіб, налічувалось 312 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, поштова станція, постоялий двір, 2 постоялих будинки, 2 лавки, водяний і вітряний млини[7].

За даними на 1893 рік, у містечку мешкало 2294 особи (1123 чоловічої статі та 1171 — жіночої), налічувалось 362 дворових господарства[8].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1852 осіб (820 чоловічої статі та 1032 — жіночої), з яких 1659 — православної віри[9].

Примітки

  1. ↑ Код ЗКАТУ для села Понурівка. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
  2. ↑ Поштові індекси населених пунктів Стародубського району (рос.)
  3. ↑ Чеплянская, Екатерина Александровна. Из цикла «Села Стародубского уезда». Понуровка (рос.). Государственное казенное учреждение Брянской области «Государственный архив Брянской области». Процитовано 3 лютого 2023.
  4. ↑ Модзалевский, Вадим Львович (1912). Малороссийскій родословникъ. Съ 40 портретами (рос.). Т. Том 3 (Л – О). Київ: Типо-Литография "С. В. Кульженко". с. 477—478. {{cite book}}: |volume= має зайвий текст (довідка)
  5. ↑ Шпунтов, Александр Васильевич (2018). Понуровка. Дворянские усадьбы Брянского края: из истории культурного наследия Брянщины (PDF) (рос.). Т. 1. Брянск: Буквица. с. 274—289. Процитовано 3 лютого 2023.
  6. ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 3286)
  7. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
  8. ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 142), (код 1879)
  9. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).