YaChudo

Поморник

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

?Поморник
Поморник середній (Stercorarius pomarinus)
Поморник середній (Stercorarius pomarinus)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина:Поморникові (Stercorariidae)
Gray, 1871
Рід:Поморник (Stercorarius)
Brisson, 1760
Види
Посилання
Вікісховище:Stercorariidae
Віківиди:Stercorarius
EOL:7985
ITIS:176790
NCBI:54049
Fossilworks:39602

Поморник (Stercorarius) — рід сивкоподібних птахів, єдиний у родині поморникових (Stercorariidae). Містить 7 видів.

Зовнішній вигляд

Для поморникових характерний короткий, але великий дзьоб, обтягнутий шкірою. На кінчику він злегка плескатий, а біля основи закруглений. Верхня частина дзьоба гачкоподібна і зігнута вниз, а нижня утворює поглиблення, до якого прилягає верхня. Невеликі й тонкі ніздрі розташовані далеко попереду. Кігті дуже гострі та вигнуті. Крила довгі та тонкі, а на кінцях виглядають гострими. Хвіст має округлу форму і складається з дванадцяти пір'їн. В поморникових темно-сіре оперення, яке виглядає однаково як влітку, так і узимку.

Поширення

Поморники гніздяться на скелястих узбережжях та островах Арктики та Антарктики. Мандрівні, блукаючі, негніздові птахи трапляються вздовж узбережжя та у відкритому морі по всьому світі. Вони навіть були помічені на Південному полюсі[1] .

Зокрема в Україні спостерігали чотири види — поморника великого, середнього, короткохвостого та довгохвостого.

Спосіб життя

Поморники — морські хижаки. Полюють на рибу у морі, збирає на березі морських тварин, яких викинуло хвилями тощо. Для поморників характерний клептопаразитизм — вони крадуть здобич в інших птахів. Живляться також падаллю, нападають на хворих птахів, грабують гнізда інших птахів, забираючи яйця та пташенят.

Види

Примітки

  1. ↑ Mark Sabbatini, "Non-human life form seen at Pole", The Antarctic Sun, 5 January 2003.
  2. ↑ а б в г д е ж Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).