YaChudo

Пол Годж

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Годж.
Пол Годж
англ. Paul W. Hodge
Народився8 листопада 1934[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сіетл, Вашингтон, США[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер10 листопада 2019 (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГарвардський університет (1960)[3]
Єльський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникСесілія Пейн-Гапошкіна[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиРоберт Кеннікатт
Anil Sethd
Myung Gyoon Leed[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоМАС Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоПол[1]
МатиФрансіс[1]
ДітиГордон, Ерік і Сенді[1]

Пол Годж (англ. Paul William Hodge; 1934—2019) — американський астрономом, основною сферою досліджень якого було зоряне населення галактик.

Освіта та працевлаштування

Годж народився 8 листопада 1934 року в Сіетлі, штат Вашингтон, і виріс у сусідньому місті Сногоміш. У юності його інтереси зосереджувалися насамперед у фізиці, астрономії та музиці. Він здобув ступінь бакалавра фізики в Єльському університеті в 1956 році та ступінь доктора філософії з астрономії в Гарвардському університеті в 1960 році. Він був постдоком Національного наукового фонду в обсерваторіях Маунт-Вілсон і Паломар, перш ніж отримав постійну позицію в Університеті Каліфорнії в Берклі в 1961 році. У 1965 році він переїхав до Університеті Вашингтону, де працював до 2006 року і став професором-емеритом з астрономії. З 1984 по 2004 рік він був головним редактором Astronomical Journal.

Дослідження

Годж був автором або співавтором понад 550 наукових робіт і 28 книг. Більшість його робіт присвячені позагалактичному всесвіту, особливо сусіднім галактикам, їх відстані та історії їх дослідження[4][5][6]. Його дослідження Магелланових Хмар, які проводилися в обсерваторіях Південної Африки, Австралії та Чилі, включали дослідження молодих зоряних асоціацій, перший каталог яких він опублікував спільно зі своїми учнями[7]. Разом із колегою Френсіс Вудворт Райт він опублікував два широко використовувані атласи Магелланових хмар[8][9]. Він був першим, хто досліджував структуру карликових галактик Місцевої групи[10] і провів перше великомасштабне дослідження зон зореутворення (зон HII) у спіральних галактиках, у якому він та його учні нанесли на карту загалом 13011 таких зон[11]. Він і його колишній учень К. Крінке відкрили 652 зоряних скупчення в галактиці Андромеди[12].

У перші роки своєї кар'єри він також виконав новаторську роботу зі збору міжпланетного пилу у верхніх шарах земної атмосфери. Разом зі своїм аспірантом Дональдом Браунлі він першим використав висотні літальні апарати (наприклад, B52 та U2) для збору частинок метеоритного пилу[13]. Разом вони також досліджували метеоритний пил з глибоководних відкладів і з Місяця. Крім того, він збирав і вивчав метеоритні частинки в ґрунті навколо земних метеоритних кратерів[14].

Годж захоплювався горами, багато гуляв Каскадними горами та видав шість книг про гори та гірські стежки. У 2001 році на його честь назвали астероїд 14466 Годж.

Примітки

  1. ↑ а б в Krisciunas, Kevin (Березень 2020). Obituary: Paul W. Hodge (1934-2019). Bulletin of the American Astronomical Society. 52 (2): 0301. Bibcode:2020BAAS...52.0301K. doi:10.3847/25c2cfeb.00e8b40d. S2CID 216225928. 0301.
  2. ↑ а б Prabook — 2018.
  3. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ Hodge, Paul W. (1986). Galaxies. Harvard University Press. ISBN 9780674498327.
  5. ↑ Hodge, Paul W. (1981). The extragalactic distance scale. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 19: 357—372. Bibcode:1981ARA&A..19..357H. doi:10.1146/annurev.aa.19.090181.002041.
  6. ↑ Hodge, Paul (1989). Populations in Local Group galaxies. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 27: 139—198. Bibcode:1989ARA&A..27..139H. doi:10.1146/annurev.aa.27.090189.001035.
  7. ↑ Hodge, Paul W.; Lucke, Peter B. (Жовтень 1970). The System of Stellar Associations of the Large Magellanic Cloud. Astronomical Journal. 75: 933. Bibcode:1970AJ.....75..933H. doi:10.1086/111041.
  8. ↑ Hodge, Paul W.; Wright, Frances W. (1967). The Large Magellanic Cloud. Smithsonian Press. ISBN 9780598053343.
  9. ↑ Hodge, Paul W.; Wright, Frances W. (1977). The Small Magellanic Cloud. University of Washington Press. ISBN 9780295953878.
  10. ↑ Hodge, Paul W. (1971). Dwarf Galaxies. Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 9: 35. Bibcode:1971ARA&A...9...35H. doi:10.1146/annurev.aa.09.090171.000343.
  11. ↑ Hodge, P. W.; Kennicutt, R. C. Jr. (Березень 1983). An atlas of HII regions in 125 galaxies. Astronomical Journal. 88: 296—328. Bibcode:1983AJ.....88..296H. doi:10.1086/113318.
  12. ↑ Hodge, Paul (9 березня 2013). The Andromeda Galaxy. Springer Netherlands. ISBN 9789401580564.
  13. ↑ Hodge, Paul W. (1981). Interplanetary dust. Gordon and Breach Science Publishers. ISBN 9780677036205.
  14. ↑ Hodge, Paul William (4 серпня 1994). Meteorite craters and impact structures of the earth. Cambridge University Press. с. 124. ISBN 9780521360920.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).