YaChudo

Поліфонта

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Не плутати з Поліфонтом.
Поліфонта
БатькоГіппоной Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиФрассаd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиАгрій і Орейd, Орей і Агрійd Редагувати інформацію у Вікіданих

Поліфонта (д.-грец. Πολυφόντη, трансліт. Poluphóntē, досл. «вбивця багатьох») — персонаж грецької міфології, перетворена на стрикса.

Сім'я

Поліфонта була дочкою Гіппоноя та Фрасси; її дідусем і бабусею з боку матері були бог війни Арес та Терейна, дочка річкового бога Стрімона.[1]

Міфологія

Історія її життя міститься лише в одному джерелі, а саме в «Метаморфозах» Антоніна Ліберала. Антонін джерелом цієї історії називає другу книгу Боеуса «Походження птахів», однак працю Боеуса втрачено.[2]

Гнів Афродіти

Бажаючи залишитися незайманою, Поліфонта втекла в гори, щоб стати супутницею Артеміди, та зневаживши почесті Афродіти, богині кохання та продовження роду. Це викликало гнів богині, яка розцінила рішення та зневажливе ставлення Поліфонти як особисту образу. Щоб покарати Поліфонту за невиконання жіночого обов'язку, Афродіта звела її з розуму та викликала в неї хіть до ведмедя.

Артеміда, відчувши огиду до Поліфонти, налаштувала проти неї велику зграю диких тварин. Побоюючись за своє життя, Поліфонта мусила повернутися до батьківського дому.[1]

Народження ведмежих близнюків

Вже вдома Поліфонта народила двох гуманоїдних, подібних до ведмедя синів, Агрія й Орея (наслідок її близькості з ведмедем). Агрій і Орей стали величезними і дуже сильними людьми. Як, мабуть, і личило їхнім диким покровителям, Близнюки-Ведмеді не шанували ані людей, ані богів. Вони були канібалами, які нападали на подорожніх.

Зевс зневажав Агрія й Орея, тому послав Гермеса покарати їх, як вважав за потрібне. Мстивий бог мало не відрубав руки та ноги братам, якби не втручання їхнього прадіда Ареса. Попри їхню жахливу натуру, Арес переконав Гермеса пом'якшити вирок. Разом Гермес та Арес перетворили Агрія, Орея, Поліфонту та служницю родини на птахів. Поліфонта перетворилася на совоподібну стрикс, яка не їла й не пила і плакала тієї ночі, яка віщувала війну та заколот для людства.[a] Орея перетворили на «птаха під назвою лаґос» (припускають, перекладається як «пугач»)[4][8], що вважалося поганою ознакою, а Агрія перетворили на грифа, зневаженого птаха, що харчується падлом. Арес і Гермес зважили на молитву служниці, яка не брала участі в діяннях ведмедів-близнюків, і вирішили не перетворювати її на птаха, що віщує зло для людства. Натомість її перетворено на дятла (який нібито означає удачу, якщо його побачити перед полюванням).[1]

Паралелі з іншими оповідями

Ця оповідь дуже схожа з оповідями про Іпполіта, Аталанту та Каллісто. Існує припущення, що всі ці оповіді стосуються ролі Артеміди в ритуалах Стародавньої Греції та проливають світло на те, як тоді сприймали перший сексуальний контакт жінки.[9] Оскільки в оповіді детально описано зоофілію як покарання за образу богів, міф також схожий на міф про Пасіфаю, яка спарувалася з критським биком, що призвело до народження Мінотавра.

Французький фольклорист Поль Деларю назвав цю історію давньою паралеллю з європейською казкою про Жана-Ведмедя, сильного героя, народженого від жінки та ведмедя.[10]

Виноски

Коментарі
  1. ↑ Оригінальна грецька мова звучить як стикс (ϛύξ / στύξ), але змінено на стрикс (ϛρίγξ / στρίξ).[3]
Примітки
  1. ↑ а б в Antoninus Liberalis, 21. Celoria, (1992) tr., Verheyk, (1774), Greek and Latin
  2. ↑ Oliphant, (1913).
  3. ↑ Verheyk, (1774), p. 140 note
  4. ↑ Nissan, Ephraim (2014). Nativised, Playfully Aetiologised Literary Zoonyms, III. Springer. с. 732. ISBN 9783642453274. {{cite book}}: Проігноровано |work= (довідка). It is added that Arnott (2007), p. 129 considers lagōs to be the house martin.
  5. ↑ Hercules Furens, 686ff.
  6. ↑ Thebaid, III. 511 : "striges; et feralia bubo" only.
  7. ↑ Oliphant, (1913), p. 140.
  8. ↑ lagos (λαγῶς), means "hare". Celoria, (1992), pp. 163—164, notes. The proposed solution that lagōs might be bubo (horned owl or eagle owl) is based on the observation that Ovid, Seneca,[5] and Statius,[6] associate together the three birds bubo, vultur, and strix, the latter two being the incarnations of Agrius and Polyphonte.[7]
  9. ↑ Scanlon, Thomas F. (2002), Eros and Greek Athletics, pg. 161-165
  10. ↑ DELARUE, Paul. "LES CONTES POPULAIRES DE FRANCE: Inventaire Analytique Et Méthodique". In: Nouvelle Revue Des Traditions Populaires 1, no. 4 (1949): 337-338. Accessed June 21, 2021. http://www.jstor.org/stable/40991689.

Джерела

  • Antoninus Liberalis (1992). 21. Polyphonte. У Celoria, Francis (ред.). The Metamorphoses of Antoninus Liberalis: A Translation with Commentary. Psychology Press. с. 77—78. ISBN 9780415068963. ISBN 0415068967
  • Antoninus Liberalis (1774). XXI. Polyphonte. У Verheyk, Hendrik (ред.). Antōninou Liberalis Metamorphōseōn Sunagōgē. Wilhelm Xylander, Thomas Muncker. apud Sam. et Joan. Luchtmans. с. 137—143.
  • Oliphant, Samuel Grant (1913). The Story of the Strix: Ancient. Transactions and Proceedings of the American Philological Association. The Johns Hopkins University Press. 44: 133—149. doi:10.2307/282549. JSTOR 28254.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).