Поліурія

Поліурія Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	MF55
МКХ-10	R35
DiseasesDB	10369
MedlinePlus	003146
MeSH	D011141

Поліурія (полі — «багато» та uron — «сеча») — збільшене утворення сечі. У дорослих людей замість добової норми у 1000—1500 мл при поліурії з організму виділяється понад 1800—2000 мл, іноді більш як 3 л сечі.

Поліурія також може супроводжуватись частим сечовипусканням (при справжньому частому сечовипусканні — полакіурія, щоразу виділяється невелика кількість сечі — добовий діурез не порушується).

Основна фізіологічна причина — зменшення реабсорбції води у ниркових канальцях^[1].

Поліурія є провідним симптомом таких захворювань і невідкладних станів:

• відновлення роботи нирок після гострої ниркової недостатності,
• некомпенсований або вперше виявлений цукровий діабет,
• нецукровий діабет (центральний чи нефрогенний),
• первинний гіперпаратиреоз,
• первинний гіперальдостеронізм.

Поліурія може бути постійною та тимчасовою.

Постійна може бути спричинена хворобою нирок або залоз внутрішньої секреції. Також до поліурії іноді призводить і надмірне лікування сечогінними препаратами.

Тимчасова поліурія може бути наслідком таких причин:

• гіпертонічний криз,
• пароксизмальна тахікардія,
• диенцефальний криз,
• прийом завеликого об'єму рідини (пива, квасу або газованої води).^[2]

• Тест на водну депривацію
• Полідипсія
• Ніктурія

• С. О. Возіанов, О. В. Шуляк, Ю. С. Петришин. Урологія. — Л.: Кварт, 2005. — 414 стор.^{[сторінка?]}

• Патологічна фізіологія нирок [Архівовано 3 березня 2012 у Wayback Machine.]