Полідиміт
| Полідиміт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Pld[2] |
| Хімічна формула | Ni²⁺Ni³⁺₂S₄[3] |
| Nickel-Strunz 8 | II/C.01[4] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.DA.05[5] |
| Dana 8 | 2.10.1.7 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[6] |
| Вид симетрії | кубічна-гексаоктаедрична |
| Просторова група | кристалографічна група 227[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | полі-d (давньогрецька мова)[7], впорядкована пара (давньогрецька мова)[7] |
| Типова місцевість | Grüne Au Mined[6] |
 Полідиміт у Вікісховищі | |
Полідиміт (англ. polydymite; нім. Polydymit m) — мінерал, сульфід нікелю координаційної будови — Ni3S4.
Від полі... і грецьк. «дидимос» — двійник (H.Laspeyres, 1876). Син. — нікель-лінеїт.
Загальний опис
Склад у %: Ni — 57,86; S — 42,14. Домішки: Co і Fe.
Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид.
Утворює октаедричні кристали і суцільні зернисті маси. Спайність недосконала.
Густина 4,83.
Твердість 5,0-6,0. Колір сріблисто-сірий до сталево-сірого.
Непрозорий. Блиск металічний. Ізотропний.
Розчиняється в азотній кислоті з випаданням осаду сірки. При прокалюванні дає магнітний корольок.
Зустрічається як магматичний і гідротермальний мінерал у мідно-нікелевих родовищах. Рідкісний. Знайдений в Мюзен і Айзерфельд (ФРН); Бастнез і Лус (Швеція); Ла-Мотт (штат Міссурі, США).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б в mineralienatlas.de
- ↑ а б Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Полідиміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Полідиміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).