Поль Надар
| Поль Надар | |
|---|---|
фр. Paul Nadar  | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Paul Armand Tournachon[1] |
| Народився | 8 лютого 1856[4][5][…] Париж[2][1] |
| Помер | 1 вересня 1939[2][3] (83 роки) Париж[2] |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Nadard |
| Країна |  Франція[4] |
| Місце проживання | Париж |
| Діяльність | фотограф, кінорежисер |
| Галузь | художня фотографія[7] і портретна фотографія[7] |
| Знання мов | французька[8] |
| Батько | Надар |
| Мати | Ernestine Nadard[9] |
| У шлюбі з | Marie Degrandid і Marie Anne Parquetd |
| Діти | Marthe Nadard |
| Нагороди |     |
| IMDb | ID 4557074 |
Поль Надар, справжнє ім'я Поль Турнашон, (8 лютого 1856,Париж – 1 вересня 1939, там само) — французький фотограф, син фотографа Надара. Він став відомим як світський фотограф часів Прекрасної епохи в Парижі.
Біографія
Поль Надар народився 1856 року як єдиний син Фелікса Турнашона (більш відомого як Надар) та його дружини Ернестіни. З 1880 до 1885 і з 1895 перебрав на себе майстерню свого батька. Для Поля Надара був характерний традиційніший стиль фото, розбіжності в поглядах на фотографію призвели 1885 року до відчуження між батьком і сином. Поль Надар зосередився на заможній аудиторії Прекрасної епохи та намагався задовольнити їхні смаки.
1890 року він здійснив подорож старим шовковим шляхом, який привів його до Туркестану. 1893 року Поль Надар став агентом Eastman Kodak і відкрив свою майстерню. 1894 року він одружився з Марі Дегранді, акоркою Паризької Опери-комік.
Поль Надар отримав дозвіл від свого батька продовжувати використовувати назву Atelier Nadar. 1950 року його архів було продано французькій державі разом з архівом його батька, близько 60 000 негативів було передано в «Caisse Nationale des Monuments Historiques et des Sites» (сьогодні Center des monuments nationaux), відбитки та інші документи знаходяться в Національній бібліотеці Франці.
Фотографії
Аудиторія Поля Надара походила з вищих суспільних прошарків, серед яких частим відвідувачем був Марсель Пруст. Багато персонажів роману Пруста «У пошуках утраченого часу» були чітко впізнаваними сучасниками, інші мали риси кількох людей. Відомо, що Пруст збирав фотографії своїх друзів і знайомих і використовував їх під час написання, щоб пригадати деталі зовнішності.[10]
-
Марсель Пруст (1887) -
Шарль Гаас (Сванн) -
Марі де Бенардакі (Жільберта) -
Габріель Аното (Норпуа) -
Графиня Лора де Шевіньє (герцогиня Германтська) -
Боніфацій де Кастелан (Сен-Лу) -
Луї де Тюрен (Бреоте) -
Гастон де Галіффе (генерал де Фробервіль) -
Анатоль Франс (Берготт) -
Габріель Форе (Вентей) -
Режан (Берма) -
Сара Бернар (Берма)
Література
- William Howard Adams: Prousts Figuren und ihre Vorbilder. Mit Fotos von Paul Nadar. Insel Taschenbuch, Frankfurt am Main / Leipzig 2000.
- Anne-Marie Bernard, Pierre-Jean Rémy: Le Monde de Proust, vu par Paul Nadar. Patrimoine, Paris 1999, ISBN 2858223076.
- Claude Malécot, Anne-Marie Bernard: L'odyssée de Paul Nadar au Turkestan 1890. Patrimoine, Paris 2007, ISBN 2858228698.
Посилання
Примітки
- ↑ а б свідоцтво про народження — С. 42.
- ↑ а б в г Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://www.historia.fr/lin%C3%A9dit-du-mois-des-archives-nationales/mais-qui-%C3%A9tait-madame-nadar
- ↑ William Howard Adams: Prousts Figuren und ihre Vorbilder. S. 32
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).