Поль Лафарг
| Поль Лафарг | |
|---|---|
фр. Paul Lafargue  | |
 | |
| Народився | 15 січня 1842[4][5][…] Сантьяго-де-Куба, Іспанська імперія, Іспанія[7] |
| Помер | 26 листопада 1911[1][2][…] (69 років) Дравей[7] ·отрути[8] |
| Поховання | Пер-Лашез[9] і Grave of Lafargued |
| Країна |  Франція[10][7] |
| Діяльність | журналіст, політик, економіст, есеїст, письменник, літературний критик, філософ |
| Alma mater | Паризький університет |
| Знання мов | французька[4][11] |
| Членство | Перший Інтернаціонал |
| Magnum opus | The Right to be Lazyd |
| Посада | Deputy of the French Third Republicd |
| Партія | Французька секція робітничого інтернаціоналу, French Workers' Partyd і Socialist Party of Franced |
| У шлюбі з | Лаура Маркс[7] |
| Діти | Charles Étienne Lafargued |
| IMDb | ID 0480717 |
| |
Лафарг Поль (фр. Paul Lafargue, нар. 15 січня 1842 — пом. 26 листопада 1911) — французький політичний діяч, марксист, зять Карла Маркса, чоловік Лаури Маркс.
Народився в місті Сантьяго-де-Куба в родині крамаря. Вчинив самогубство 26 листопада 1911 в Парижі разом зі своєю дружиною Лаурою.
Автор праць з філософії, політекономії, мовознавства та літературознавства.
За мотивами його памфлету створено стрічку «Проданий апетит» (1928).
Вшанування пам'яті
Вулиця Поля Лафарга існує у французьких містах Ланс, Лілль, Лосс, Монтрей, Нуазі-ле-Гран, Салломін, Тулуж, Шампіньї-сюр-Марн.
У місті Дніпро вулицю Лафарга перейменували на вулицю Генерала Радієвського.
До 2024 року у місті Кривий Ріг існувала вулиця Лафарга. Вулицю Лафарга перейменували на вулицю Гербову.
У місті Харків вулицю Лафарга перейменували на вулицю Каунаську.
Примітки
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ а б в г Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
- ↑ Lafargue Planned Suicide Decade Ago // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1911. — P. 40. — ISSN 0362-4331
- ↑ Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 452. — ISBN 978-2-914611-48-0
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #12292629h // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ CONOR.Sl
Література
- Українська Радянська Енциклопедія. Т.6. К., 1981. — С.81;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.411
|
Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).