YaChudo

Поль Кагаме

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Поль Кагаме́
(Paul Kagame)
фр. Paul Kagame Редагувати інформацію у Вікіданих
Поль Кагаме́ (Paul Kagame)
Поль Кагаме́
(Paul Kagame)
8-й Президент Руанди
Нині на посаді
На посаді з24 березня 2000
ПопередникПастер Бізімунгу
Народився23 жовтня 1957 (68 років)
Гітарама, Південна провінція, Руанда
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Руанда[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКомандно-штабний коледж армії США і Університет Макерере[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяРуандійський патріотичний фронт (1979)
У шлюбі зJeannette Kagamed Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиAnge Kagamed, Ian Kagamed і Brian Kagamed[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Релігіякатолицька церква Редагувати інформацію у Вікіданих
НагородиВелика стрічка ордена Піонерів Республіки
paulkagame.com Редагувати інформацію у Вікіданих
 Медіафайли у Вікісховищі

Поль Кагаме (фр. Paul Kagame; нар. 23 жовтня 1957) — президент Республіки Руанда, засновник Руандійського патріотичного фронту, колишній майор угандійської військової розвідки. Виходець з народності тутсі, яка є етнічною меншиною у Руанді.

Життєпис

Зіграв вирішальну роль у припиненні геноциду у Руанді. У 1959 році під час гонінь на тутсі батьки емігрували до Уганди з дворічним Полем. Зура Карухімбі стверджувала, що в 1959 році врятувала життя дворічного хлопчика тутсі, прив'язавши намистинки зі свого намиста до його волосся, щоб він був схожий на дівчинку і уникнув страти хуту. Зура Карухімбі заявила, що цей хлопчик виріс і став президентом Руанди Полем Кагаме[5][6].

У 1979 році вступив до лав повстанської Армії національного опору (НРА), яка у 1985 році захопила владу в країні. У той рік Поль Кагаме створив Руандійський патріотичний фронт із тутсі — бійців НРА. У 1990 і 1991 роках зробив дві безуспішні спроби вторгнутися до рідної Руанди. У 1994 році очолюваний ним РПФ припинив геноцид у Руанді, і Поль Кагаме став віце-президентом Республіки Руанда і міністром оборони. У 1998 році він активно підтримав повстанців Руху за Конголезьку демократію (РКД) у сусідній Демократичній республіці Конго. У 2000 році обраний президентом Республіки Руанда. Позиціонує себе як руандійського патріота. Деякі аналітики називають його проамериканським тираном[7]. Його правління супроводжувалося порушеннями прав людини[8]. Кагаме використовує законодавство часів геноциду для боротьби з опозицією[9]. За час свого першого терміну Кагаме домігся подвоєння ВВП країни[8][10]. Держава активно залучає іноземних інвесторів, розвиває інформаційні технології та альтернативну енергетику[8]. Країни-учасниці Східноафриканської співтовариства з ініціативи Кагаме підписали договір про спільний ринок[8][9]. Кагаме також домігся певних успіхів у боротьбі з корупцією — за оцінками Transparency International, рівень корупції в Руанді найнижчий у Східній Африці[8]. Кагаме називає Сінгапур і Південну Корею, як приклад держав, на досвід яких він орієнтується[11].

Кагаме брав участь у президентських виборах 9 серпня 2010. Незадовго до виборів Кагаме пообіцяв, що вибори будуть вільними[12]. Однак три інших допущених до виборів кандидати представляють партії, які підтримують Кагаме[10]. Крім того, у країні відбувалися вбивства опозиційних політиків і журналістів[12]. Колишній спікер парламенту Жозеф Себарензі відмовився вважати ці вибори вільними, оскільки, за його словами, всі зареєстровані кандидати є друзями Кагаме, а відомі опозиційні політики перебувають у в'язницях чи не мають права брати участь у виборах[12]. За першими попередніми даними, Кагаме отримав 92,8 % голосів після підрахунку голосів у 11 з 30 округів і, таким чином, залишився президентом[13]. За остаточними даними, Кагаме отримав 4 638 530 (93,08 %) голосів проти 256 488 (5,15 %) у найближчого конкурента, Жана Дамаса Нтавукурірайо[14].

Кагаме одружений, має чотирьох дітей[8].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
  2. ↑ Bethke F. S. Database of Cabinet Politics in Sub-Sahara Africa
  3. ↑ https://books.google.es/books?id=d4NTDwAAQBAJ&pg=PA95&lpg=PA95&dq=paul+kagame+educated+at&source=bl&ots=QVtDlFonaE&sig=ACfU3U1idDqGfLiZSif2wrVmd7rH8NHItQ&hl=es&sa=X&ved=2ahUKEwjCqq_z-tvpAhWt3OAKHWumDbAQ6AEwA3oECAkQAQ#v=onepage&q=felicien%20kabuga%20educated%20at&f=false
  4. ↑ https://en.igihe.com/spip.php?page=mv2_article&id_article=26533
  5. ↑ The 'witch' who protected a village from genocide. BBC News. 22 грудня 2018. Процитовано 3 січня 2019.
  6. ↑ Ngabonziza, Dan (18 грудня 2018). Tribute to 109-Year-Old Zura Karuhimbi Who Breathed Her Last on Monday. KT Press. Процитовано 3 січня 2019.
  7. ↑ He is one of America's friendly tyrants, and went into [DR] Congo with its support — Profile: Rwanda's President Paul Kagame. BBC.
  8. ↑ а б в г д е Profile: Paul Kagame. Al Jazeera.
  9. ↑ а б Factbox: Rwanda's president Paul Kagame. Reuters.
  10. ↑ а б Rwanda presidential campaign ends. Al Jazeera. 7 серпня 2010 року.
  11. ↑ Profile: Rwanda's President Paul Kagame. BBC.
  12. ↑ а б в Paul Kagame: Rwandans 'free to decide' at election. BBC. 20 июля 2010 года.
  13. ↑ Rwanda's Kagame set for big win. Al Jazeera. 10 серпня 2010 року.
  14. ↑ Результаты голосования на сайте ЦИК Руанды[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).