Поль Бодрі

Поль Бодрі
Paul Jacques Aimé Baudry
Поль Бодрі, фото 1862 р.
При народженні	Paul Jacques Aimé Baudry
Народження	7 листопада 1828 Ла-Рош-сюй-Йон (Вандея)
Смерть	17 січня 1886 (57 років)
	Париж
Поховання	Пер-Лашез і Paul Baudry's tombd
Національність	Франція
Країна	Франція
Жанр	Міфологічні, біблійні картини, портрети.
Навчання	Париж
Вчитель	Antoine Sartorisd і Мішель Мартен Дроллінг
Діяльність	художник, copyist, рисувальник, аквареліст
Напрямок	академізм
Роки творчості	1850 — 1885
Покровитель	імператор Наполеон III
Відомі учні	Marcel Riederd, Jean Jules Badind, Charles Diéterled і Cécile Paul-Baudryd
Член	Академія красних мистецтв Франції
Твори	Jacob wrestles with the angeld, Alfred Beurdeleyd і The Pearl and the Waved
Батько	Jacques Baudryd
Мати	Françoise Justine Le Comted
У шлюбі з	Eléonore Gardond
Діти	Cécile Paul-Baudryd і Jacques Charles Ambroise Baudryd
Брати, сестри	Ambroise Baudryd
Роботи в колекції	Музей Прадо, Палац витончених мистецтв[1], Музей витончених мистецтв, Musée municipal de La Roche-sur-Yond, Нантський музей образотворчого мистецтва, Музей мистецтв Індіанаполіса, Ермітаж, Музей Конде, Музей образотворчих мистецтв, Музей д'Орсе, Ackland Art Museumd[2], Карнавале, Будинок-музей Віктора Гюго, Музей фюрера, Музей витончених мистецтв Парижаd, musée des Beaux-Arts de Quimperd, Château de Compiègned, Russell-Cotes Art Gallery & Museumd, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, TextielMuseumd[3] і Raclin Murphy Museum of Artd
Нагороди	Римська премія (1850) Римська премія (1847)
Автограф
Поль Бодрі у Вікісховищі

Поль Бодрі (фр. Paul Baudry, повне ім'я Paul Jacques Aimé Baudry, 7 листопада 1828 — 17 січня 1886) — французький художник, представник академізму.

Народився в провінції. В 16 років прибув у Париж на навчання зі стипендією від рідного міста, бо був сином кравця. Родина не могла самотужки сплатити навчання хлопця.

Цілком укладався в вимоги навчального закладу і не виявляв бунтарських якостей. Отримав Римську премію і право на подорож до Італії для удосконалення майстерності.

Серед митців минулого виділяв еротичні композиції Корреджо. Сам робив композиції з оголеною жіночою натурою, ніяк не виходячи за затверджені канони академічного живопису. Це відбилося у замовленнях на декоративні роботи. В декоративних творах звертався до образів, наближених до доби французького маньєризму 16 століття (Школа Фонтенбло). Так і не виробив яскравої художньої манери, що добре помітили мистецтвознавці Британії.

Серед відомих замов Поля Бодрі — декоративний живопис для інтер'єру фоє Паризької Опери. Замовником став імператор Наполеон ІІІ, що забезпечило художнику 10 добре проплачених років роботи.

Серед творів художника — декоративні стінописи в замку Шантійї.

Підтримав офіційний культ убивці Марата — Шарлоти Корде, який дієво підтримував двір і імператор Наполеон ІІІ. Несподівано створив полотно, що надало ореол героїчності французькій жінці з дворян, що самотужки стратила палкого ідеолога терору і страт — Марата. Полотно Бодрі «Убивство Марата» мимоволі стало антитезою і запереченням уславленого полотна Смерть Марата, що створив художник Жак-Луї Давід в часи французької революції 1789–1793 рр. Оригінал Давіда був вивезений у Бельгію, де й зберігається донині.

Імперія діяльно підтримала авторитет митця, зробивши його найпопулярнішою фігурою офіційного визнаного мистецтва.

Почав займатися портретним живописом. Серед них і портрет автора Опери — архітектора Шарля Ґарньє.

Відбув у східну країну перед виконанням декоративних робіт у церкві Мадлен. Помер у 1886 р. в Парижі, не встигши почати роботи в церкві.

Митцю поставлено пафосний надгробок на паризькому цвинтарі Пер Лашез.

• «Викрадення Психеї»
• «Туалет Венери»
• «Фортуна і діти»
• «Алегорія Істини»
• «Каяття Марії Магдалини», різні варіанти
• «Цариця Зенобія, знайдена пораненою пастухами біля річки Аракс»
• п-т Альберта Бердлі
• п-т російського географа Чихачова П. О., Ермітаж
• п-т сеньйори Сезар
• п-т архітектора Шарля Гарньє, музей д'Орсе

• 
  Бодрі, «Каяття Марії Магдалини»
• 
  Портрет архітектора Щарля Гарньє, музей д'Орсе

• (1911). Encyclopædia Britannica (Eleventh ed.). Cambridge University Press.
• H. Delaborde, Notice sur la vie et les ouvrages de Baudry (1886); Ch. Ephrussi, Baudry, sa vie et son oevre (1887). (H. FR.)
• Charles Ephrussi: Paul Baudry. Leben und Werke, Knorr & Hirth, München 1891
• Hugo Lafitte (Hrsg.): Paul Baudry. Huit reproductions facsimiles en couleurs, Lafitte, Paris 1890