YaChudo

Полупанівка

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

село Полупанівка

Церква Пресвятої Трійці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Тер. громада Скалатська міська громада
Код КАТОТТГ UA61040430120064835 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Полупанівка 
Основні дані
Засноване 1209
Перша згадка 1209 (817 років)
Населення 1 008
Територія 1.093 км²
Густота населення 922.23 осіб/км²
Поштовий індекс 47875
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°28′42″ пн. ш. 25°58′14″ сх. д. / 49.47833° пн. ш. 25.97056° сх. д.
Відстань до
районного центру 		15 км
Найближча залізнична станція Скалат
Відстань до
залізничної станції 		7 км
Місцева влада
Адреса ради 47851, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Скалат, Грушевського, 2
Карта
Полупанівка. Карта розташування: Україна
Полупанівка
Полупанівка
Полупанівка. Карта розташування: Тернопільська область
Полупанівка
Полупанівка
Мапа
Мапа

CMNS: Полупанівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Полупа́нівка — село в Україні, у Скалатській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на півдні району. До 2015 року було підпорядковане Староскалатській сільській раді.

Населення — 993 особи (2007).

Географія

У селі бере початок річка Корилівка, ліва притока Гнилої Рудки.

Поблизу села є геологічна пам'ятка природи — «Велике сідло», пам'ятки природи — Полупанівські буки та дуб і Полупанівське родовище вапняку, а також ландшафтний заказник «Полупанівська Свята гора».

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1006 99.8%
російська 2 0.2%
Усього 1008 100%

Історія

У селі помітні сліди Княжого тракту — шляху часів Русі.

Перша писемна згадка — 1580 р.

У 1854 — 1918 рр. у складі Скалатського повіту (Королівство Галичини та Володимирії)[2].

Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Хліборобський вишкіл молоді» та інші товариства.

14 липня 2015 року ввійшло у склад Скалатської міської громади[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Скалатської міської громади[4].

19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[5].

Релігія

Церква Святого Духа на Святій Горі

На Святій горі, що є місцем паломництва, розташовані мурований костел Святого Йосифа і церква Святої Трійці (1878, відбудована з каплиці 1989), ПЦУ, парохом якої є о. Михайло Карпець.

2010 року в ландшафтному заказнику «Полупанівська Свята гора» відкрито Хресну дорогу.

У жовтні 2016 року біля церкви Святої Трійці освятили капличку Божої Матері[6]

Пам'ятки

Споруджено пам'ятники на братській могилі радянських партизан та воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (обидва — 1968, встановлено надмогильну плиту, поховано 3 особи.[7]), насипано символічну могилу УСС (1991).

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, бібліотека, ФАП, 3 торгові заклади, дитячий табір «Веселка», а також дитячий садочок.

Відомі люди

У Полупанівці народився польський літературознавець В. Вільчинський, архітектор Р. Хрущ, педагог Євгенія Шварцвальд. Тут проживав Антонів Василь Федорович — український і російський вчений, громадський діяч.

Галерея

  • В'їзд у село
    В'їзд у село
  • Вхід до Святої Гори
    Вхід до Святої Гори
  • Троїцька церква та костел Святого Йосифа на Святій Горі
    Троїцька церква та костел Святого Йосифа на Святій Горі
  • Церква Святої Трійці
    Церква Святої Трійці
  • Костел Святого Йосифа
    Костел Святого Йосифа
  • Капличка
    Капличка
  • Хресна дорога
    Хресна дорога
  • Символічна могила Борцям за волю України
    Символічна могила Борцям за волю України
  • Вигляд на село Полупанівка з Святої Гори.
    Вигляд на село Полупанівка з Святої Гори.

Примітки

  1. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.130.
  3. ↑ СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ Скалатської міської територіальної громади на 2023-2027 роки (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2025. Процитовано 26 січня 2025.
  4. ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑  Капличку Матері Божої, що являється пастушкам, освятили на Святій горі у селі Полупанівка на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 17 жовтня.
  7. ↑ Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998.

Джерела

  • Бай І., Мельничук Б., Петраш Б., Уніят В. Полупанівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 140—141. — ISBN 978-966-457-246-7.
  • Мельничук Б., Уніят В. Полупанівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 112. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Полупанівка [Текст] // Шляхами Золотого Поділля / Наукове товариство імені Шевченка ; редкол.: Р. Миколаєвич, П. Гайда, М. Кінасевич та ін. — Філядельфія, 1983. — Т. 3 : Тернопільщина і Скалатщина : Регіональний Історично-Мемуарний Збірник. — С. 528.
  • З висоти Святої гори, або "Полупанівські смаколики" та їх волонтерська місія [Текст] : [за матеріалами розмови з старостою с. Полупанівка М. Марко] / Г. Макух // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2024. — № 41 (9 жовт.). — С. 3 : фот.

Посилання

Зовнішні відеофайли
Через зсув людські городи піднялись на більш ніж десять метрів на YouTube // TV-4. — 2017. — 15 серпня.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).