Покошичі
| село Покошичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Чернігівська область | ||||
| Район | Новгород-Сіверський район | ||||
| Тер. громада | Понорницька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA74060050120088264 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1654 рік | ||||
| Населення | 543 (2024 рік) | ||||
| Площа | 3,934 км² | ||||
| Густота населення | 240,72 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 16211 | ||||
| Телефонний код | +380 4656 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°47′11″ пн. ш. 32°57′10″ сх. д. / 51.78639° пн. ш. 32.95278° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
163 м | ||||
| Водойми | річка Студенка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 16220, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, селище Понорниця, вул. Довженка, 18 | ||||
| Карта | |||||
Покошичі | |||||
Покошичі | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Поко́шичі — село в Україні, у Понорницькій селищній громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Населення становить 543 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Покошицька сільська рада.
Вперше згадується 1708 року. У 1866 році — 217 дворів, 1268 жителів, мурована Троїцька церква (1780), у 1897 році — 388 дворів, 2311 жителів, земська школа, бібліотека[1]
Географія
У селі бере початок річка Студенка.
Символіка
На гербі зображені дві перехрещенні бойові коси, що вказує на назву села (герб є промовистим). Зелений колір означає траву, що також веде до слова косити. Козацький малиновий хрест свідчить про козацькі подвиги. Соловейко, що сидить на хресті, символізує красу навколишньої природи і гарні місця щоб послухати пташині трелі. Також герб можна трактувати як оспівування пташкою славетного минулого села.
Історія
О.Лазаревський у своїй праці “Малороссийские посполите крестьяни (1648-1783 гг.)” згадує козаків с. Покошич (Покосиць?) при суперечці за угіддя з монахами Новгород-Сіверського Спаського монастиря так усвідомлювали еволюцію поземельних відносин у Гетьманщині: “…Когда, при помощи Божіей, малороссіяне з гетманом Богданом Зеновіем Хмельницким кровію своею освободили Малую Россію от ярма лядскаго и от держави польських королей, – писали вони в скарзі на утиски НовгородСіверського Спаського монастиря, – а пришли в подданство всероссійскаго монарха великаго государя Алексея Михайловича, в ту пору на обоих сторонах Днепра вся земля была малороссіян сполная и общая, потамист, покамист они первее – под полки, а в полках под сотне, а в сотнях под местечка, села и деревне и в оных под свои жилища, двори, доми и футори осягли и позаймали; и потому сталися все добра (именія) малороссіянам быть властными чрез займы. Оніе ж займи свои малороссіяне разными означали способами: одни оборували, другіе – копцами обносили и рвом окопували, кляками ограничили и что хотеали в тех займах строили, гаи возращали и сади заводили, футори, слободы, деревне, села на свое имя селили, к себе на користь приводили, на болотах, где видели к устроенію мельниц места, там оніе стороили…”.
“В цьому оповіданні, – на думку О.Лазаревського, – повна історія поземельної власності в Малоросії”. Тому-то пізніші історики, які вивчали минуле Гетьманщини, так “полюбили” цитувати цей документ (Д.Багалій, В.Барвінський, М.Ткаченко, В.Смолій, К.Стецюк, В.Дядиченко, О.Гуржій та ін.).[2]
Село було центром Покошицької волості Кролевецького повіту.
У 1926 — село, центр сільради Понорницького району Глухівської округи, 445 дворів, 2198 мешканців[3].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Понорницької селищної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області[5].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 936 | 98.84% |
| російська | 10 | 1.06% |
| білоруська | 1 | 0.10% |
| Усього | 947 | 100% |
Відомі люди
- Артюшенко Петро Миколайович (1957—2019) видатний український селекціонер та агроном, автор найпоширеніших сучасних сортів озимих пшениць.
- Загорська Меланія Овдіївна, до шлюбу Ходот (1837—1891) — українська співачка, перша виконавиця ролі Наталки Полтавки.
- Побелян Микола Федорович (1948—2017) — український поет, літератор, педагог, учитель-методист, член Національної спілки письменників України.
- Ходот Андрій Варфоломійович (1816—1869) — український медик часів Російської імперії.
- Остапенко Олег Миколайович
Див. також
- Покошицька селянська спілка
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
Примітки
- ↑ Чернігівщина. Енциклопедичний довідник (українською) . Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" імені М.П.Бажана. 1990. с. 639. ISBN 5-88500-011-5.
- ↑ Еволюція структури селянства та його оподаткування в Україні (друга половина XVII – XVIII ст.
- ↑ Список населених місцевостей Глухівщини / УСРР‒ЦСУ. Глухівське Округове Статистичне Бюро. ‒ Глухів: Друкарня В-ва "Червоне Село”, 1927. ‒ 66 с.,с.29
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Покошичі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).