Покотилове

село Покотилове
Країна	Україна
Область	Кіровоградська область
Район	Голованівський район
Тер. громада	Підвисоцька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA35020170110082151
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1760-ті
Населення	630
Поштовий індекс	26132
Телефонний код	+380 5255
Географічні дані
Географічні координати	48°28′21″ пн. ш. 30°41′34″ сх. д. / 48.47250° пн. ш. 30.69278° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	128 м
Місцева влада
Адреса ради	26132, Кіровоградська обл., Голованівський р-н, с.Покотилове
Сільський голова	Тригуб Олександр Вікторович
Карта
	Покотилове
	Покотилове
Мапа
	Покотилове у Вікісховищі

Покоти́лове — село в Україні, у Підвисоцькій сільській громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 630 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Покотилівська сільська рада.

Історія

В книзі 1895 року, автором якої є В.Б.Антонович, яка має назву "Археологічна мапа Київської губернії" зазначено, що в селі Покотилове є 8 курганів.

В книзі Похилевича 1864 року "Сказання про населені місцевості Київської губернії" вказано, що Покотилове село в 50 верстах від м. Умань при річці Ятрань, яка служить границею від села Перегонівки до впадання в р. Синюху між Київською та Подільською губернією. Землі в маєтку рахується 1787 десятин. Всього мешканців з присілком Вербівкою: православних 702, римських католиків 13, євреїв 415. Належить Карлу Демяновичку Йокишу (Йокиму?) лютеранського сповідання. Церква Дмитрівська, вітха, 6 класу; землі має указну пропорцію; збудована 1763 року.

Село Покотилове засноване в 60-х роках XVIII століття.^[1]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 690 осіб, з яких 301 чоловік та 389 жінок.^[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 630 осіб.^[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[4]

Мова	Відсоток
українська	98,57 %
вірменська	0,79 %
російська	0,48 %
молдовська	0,16 %

Відомі люди

В селі народився Зубицький Данило Никифорович — вчений-фітотерапевт, засновник серії аптек «Народна медицина Данила Зубицького».
Володимир Ілліч Кваша (1897—1942) — доктор хімічних наук, завідувач кафедри МХТІ імені Д. І. Менделеєва. Народився в містечку Покотилове, Уманського повіту, Київської губернії (зараз с. Покотилове, Новоархангельського району, Кіровоградської області). Загинув 30 грудня 1942 року на фронті під Ленінградом. Згідно з офіційними даними Центрального архіву міністерства оборони РФ, він зник безвісти в червні 1942 року біля села Кересть Новгородської області (в той час Ленінградська область). Пізніше стало відомо, що він потрапив у полон і був розстріляний німцями. Його син Ігор Володимирович Кваша (1933—2012) — актор, відомий телеведучий телепередачі «Жди меня».

Куленко Олексій Валентинович (1997—2021) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Лівшиць Михайло Самойлович (1917—2007) — математик, доктор фізико-математичних наук, професор.