Познанські
| Познанські | |
|---|---|
| Позняк[1] | |
| Опис герба: На червоному полі білий рицар пробитий в лівий бік стрілою. На патенті був зображений на пурпуровому полі Мальтійський рицар, який був пробитий в лівий бік стрілою.[2] | |
| Території: | Овруцький повіт |
Познанські гербу Позняк[a] — шляхетський рід.
Походження
Нащадки київських дружинників з Заушшя, які отримали привілеї від литовсько-руських князів. Першопочатково руський за походженням, але з часом спольщився втім зберігши греко-католицьке віросповідання.[3]
Згідно протоколів Волинської дворянської депутатської комісії, у 1802 році дві гілки роду проходили намагались пройти легітимацію:
- Антоній, зем’янин Луцького повіту. Син Андрія та Маріанни з Краснінських Познанських, онук Юзефа та Маріанни з Барціховських Познанських.[4]
- Юзеф та Стефан, зем’яни із села Чоповичі Овруцького повіту. Сини Мартина Каєтановича та Марти з Білошицьких Познанських.[5]
Найвідомішим представником роду був український громадський діяч Борис Познанський. Його предок володів селом Пржебиловищі у Подільській губернії, але родина втратила маєтність. Дід (Познанський Іван Павлович) був посесором (орендарем) в одному з маєтків графа Мечислава Потоцького в Балтському повіті в селі Кам’яному Броді Балтського повіту.[2][6]
У 1838 році їхній герб розглядався Департаментом герольдії Правлячого Сенату щодо внесення до Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, але врешті не був затверджений.[7]
Родова схема
- Юзеф Познанський + Маріанна з Барціховських
- Андрій Познанський + Маріанна з Краснінських
- Антоній Познанський — зем’янин Луцького повіту.
- Франц Познанський
- Павло Познанський
- Іван Познанський — посесор (орендар) у селі Кам’яний Брід Балтського повіту.
- Андрій-Григорій Іванович — випускник Віленської медичної академії, придворний лікар графів Браницьких.
- Станіслав-Флоріан Іванович — навчався у Харківському та Віленському університетах, був виселений під нагляд поліції до міста Погар (робота вчителем приходського училища), згодом переведений до Стародуба.
- Володимир Станіславович-Флоріанович — згадується з 1868 року.
- Микола Володимирович — син Володимира, згадується з 1894 року.
- Борис Станіславович (нар. 25 квітня 1841, Стародуб — пом. 27 вересня 1906) — український громадський діяч.
- Дмитро Борисович — син Бориса, згадується з 1897 року.
- Володимир Станіславович-Флоріанович — згадується з 1868 року.
- Олександр Іванович
- Йосип Іванович — випускник медичного факультету Дерптського університету.
- Кипріян (Ципріян) Іванович — випускник Одеського ліцею.
- Дочка — чоловік: NN Лук’янов — офіцер.
- Дочка — чоловік: NN Даган — офіцер, поміщик Лохвицького повіту.
- Іван Познанський — посесор (орендар) у селі Кам’яний Брід Балтського повіту.
- Павло Познанський
- Франц Познанський
- Антоній Познанський — зем’янин Луцького повіту.
- Андрій Познанський + Маріанна з Краснінських
Коментарі
Примітки
- ↑ Herbarz Polski
- ↑ а б Борис Станіславович Познанський (25.04.1841 р. — 27.09. 1906 р.)
- ↑ Власенко В. М. Вони творили нашу велич. — Біла Церква, 2016. — 300 с.
- ↑ ДАЖО ф. 146 оп. 1 спр. 337а арк. 396
- ↑ ДАЖО ф. 146 оп. 1 спр. 337б арк. 695
- ↑ собрание, Подольское дворянское депутатское, Список дворян, внесенных в родословную книгу Подольской губернии (PDF), процитовано 9 жовтня 2026
- ↑ Общий Гербовник дворянских родов Всероссийской Империи
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
