Пожежник

Поже́жник (вогнебо́рець)^[4] — працівник пожежної охорони. Гасить пожежі, рятує і евакуює людей, а також запобігає подібним випадкам.

Пожежник повинен знати правила надання першої медичної допомоги, володіти міцною психікою, високою стресостійкістю.

Розлогіше — пожежник це особа, яка першою реагує на пожежі та пройшла навчання з питань громадської безпеки і дій на надзвичайні ситуації, як от пожежогасіння, переважно для запобігання та гасіння пожеж і дій на надзвичайні ситуації, наприклад події з небезпечними матеріалами, медичні інциденти та різноманітні надзвичайні події, що потребують реагування громадськості, які загрожують життю, майну та довкіллю, а також для рятування людей з місць ув'язнення, будинків перестарілих тощо чи від небезпечних ситуацій, та збереження доказів того — як це могло статися.

Пожежні також можуть забезпечувати виконання постанов, вимог безпеки та виконувати адміністративні громадські завдання для громад та територій, що підпадають під їхню юрисдикцію. Чоловіків-пожежних завжди називають пожежниками, а жінок – пожежницями.

Пожежна служба, також відома в деяких країнах як пожежна бригада або пожежна команда, є однією з трьох основних служб негайної допомоги. Від міських забудов до облавку суден, пожежники стали повсюдними скрізь у світі.

Навички, потрібні для безпечної роботи, регулярно відпрацьовуються під час оцінювання навчання протягом усієї кар'єри пожежника. Початковим навичкам пожежогасіння, зазвичай навчаються в місцевих, регіональних або державних пожежних академіях чи навчальних курсах. Залежно від вимог департаменту, на цьому етапі, також можна отримати додаткові навички та сертифікати.

Пожежники тісно співпрацюють з іншими службами реагування на надзвичайні ситуації, як от поліція та служба негайної медичної допомоги. Призначення пожежника, може перетинатися з обома. Слідчі пожежної служби або пожежні інспектори (в деяких країнах маршали) розслідують причину виникнення пожежі. Якщо пожежа була спричинена підпалом або недбалістю посадової особи, їхня робота перетинатиметься з діями правоохоронних органів. Пожежні також, можуть певною мірою надавати невідкладну медичну допомогу.

З початком повномасштабного вторгнення Росії, українські пожежники стали не лише рятівниками від вогню, а й першими, хто прибуває на місця ракетних ударів, обстрілів та техногенних катастроф. Вони працюють під загрозою повторних атак, часто ризикуючи власним життям, щоб витягти людей з-під завалів, загасити пожежі в житлових кварталах, лікарнях, школах та критичній інфраструктурі.^[5]

Від початку війни (станом на 2025) рятувальники здійснили понад 62 тисячі виїздів, врятували понад 6,5 тисяч людей, знешкодили понад 245 тисяч вибухонебезпечних предметів, а також провели масштабні евакуації населення.^[6]

Психологічна витривалість, швидке реагування та здатність працювати в умовах постійної небезпеки, стали ключовими рисами сучасного українського вогнеборця. Їхня робота охоплює не лише гасіння пожеж, а й розмінування територій, надання першої допомоги, підтримку постраждалих та збереження доказів для слідства.

Попри втрати — десятки загиблих, сотні поранених і навіть полонених — українські пожежні залишаються на передовій гуманітарного фронту, показуючи приклад самопожертви, професіоналізму та людяності.^[7]

• Основи підготовки пожежника : навч. посіб. / С. Ю. Дмитровський, В. І. Лущ, П. В. Семенюк ; М-во надзвич. ситуацій, Львів. держ. ун-т безпеки життєдіяльн. – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2011. – 296 с. : іл. – Бібліогр.: с. 291-292 (37 назв). – ISBN 978-617-607-182-2