Погонівка
| село Погонівка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Харківська область |
| Район | Ізюмський район |
| Тер. громада | Барвінківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63040030420034345 |
| Облікова картка | Погонівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1923 |
| Населення | 717 |
| Площа | 1,144 км² |
| Густота населення | 626,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 64752 |
| Телефонний код | +380 5757 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′29″ пн. ш. 37°3′29″ сх. д. / 48.82472° пн. ш. 37.05806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
171 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове, вул. Центральна, буд.8 |
| Карта | |
Погонівка | |
Погонівка | |
| Мапа | |
| |
Пого́нівка — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 717 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Богодарівська сільська рада.
Географія
Село Погонівка знаходиться за 7 км на південь від міста Барвінкове, на початку балки Погонівський Яр, по якій протікає пересихаючий струмок на якому зроблено кілька загат.
Історія
Перші згадки про село сягають кінця XIX століття. А назва його пішла від першого поселенця Погона, який і започаткував тут німецьку колонію. Будувалися маєтки, деякі з них частково збереглися до наших днів.
За деякими свідченнями, багато для розвитку села зробив поміщик Рендак, пам'ять про нього збереглася у назві одного з навколишніх полів. У центрі села височів будинок поміщика Шлатуса, а неподалік від нього — оселя Нефельта. Самі вони займалися конярством. Будівля Шлатуса була зведена в 1912 році. А в 1934-му в цьому будинку розміщувалася редакція місцевої газети "Вперед".
У 1941 році в підвальному приміщенні цього будинку знаходився продовольчий склад. А в повоєнні роки тут знаходилася контора радгоспу ім. Куйбишева, який був заснований у 1923 році, та редакція місцевого радіомовлення з сільським радіовузлом. Нині тут розміщується сільська бібліотека.
У 1930 році в селі був районний будинок для дітей-сиріт. У Погонівці до революції й до війни працював цегельний завод. На околиці села в роки Німецько-радянської війни був розташований військовий аеродром.
Багато погонівців за ратні подвиги було нагороджено бойовими орденами і медалями, чимало односельців не повернулося з фронтів. А в братській могилі поховані радянські воїни, які загинули в роки війни при звільненні села від німецько-нацистських загарбників.
Погонівка виховала й знатну пташницю, депутата Верховної Ради УРСР, делегата XXIII з'їзду КПРС, Героя Соціалістичної Праці Ольгу Кіндратівну Панасенко.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської територіальної громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[2].
Економіка
В селі є молочно-товарна, свино-товарна і птахо-товарна ферми.
Культура
- Школа
Пам'ятки
Навколо села зареєстровано чотири кургани як пам'ятки археології.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кіл-ть | Частка |
|---|---|---|
| українська | 666 | 92.88% |
| російська | 40 | 5.58% |
| білоруська | 6 | 0.84% |
| румунська | 4 | 0.56% |
| інші не визначилися | 1 | 0.14% |
| Усього | 717 | 100% |
Примітки
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
| Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).