Погоня (гімн)
| «Погоня» | |
|---|---|
| Пісня | |
| Мова | білоруська  |
| Автор слів | Богданович Максим Адамович |
| Композитор | Микола Щаглов-Куликовичd |
 Цей твір у Вікіджерелах | |
Погоня (біл. Пагоня) — пісня білоруською мовою на однойменний вірш Максима Богдановича.
Використання
«Погоня» просувається національним гімном Республіки Білорусь[1]. Гімн отримав популярність як один з символів протесту проти режиму Лукашенка, поряд з біло-червоно-білим прапором. Було проведено безліч акцій з виконанням гімну у громадських місцях: біля філармонії[2], в торгових центрах[3][4], в мінському метро[5], на Комарівському ринку[6].
Текст
Текст вірша «Погоня» написаний Максимом Богдановичем в розпал Першої світової війни — в 1916 році в прифронтовому Мінську. При виконанні як гімн, як правило, остання строфа не співається, а останні рядки 2, 4 і 6 строфи повторюються двічі.
Толькі ў сэрцы трывожным пачую
За краіну радзімую жах,
Успомню Вострую Браму святую
I ваякаў на грозных канях.
У белай пене праносяцца коні,
Рвуцца, мкнуцца i цяжка хрыпяць,
Старадаўняй Літоўскай Пагоні
Не разбіць, не спыніць, не стрымаць!
У бязмерную даль вы ляціце,
А за вамі, прад вамі — гады.
Вы за кім у пагоню спяшыце?
Дзе шляхі вашы йдуць i куды?
Мо яны, Беларусь, панясліся
За тваімі дзяцьмі наўздагон,
Што забылі цябе, адракліся,
Прадалі i аддалі ў палон?
Біце ў сэрцы іх — біце мячамі,
Не давайце чужынцамі быць!
Хай пачуюць, як сэрца начамі
Аб радзімай старонцы баліць.
Маці родная, Маці-Краіна!
Не ўсцішыцца гэтакі боль.
Ты прабач, ты прымі свайго сына,
За Цябе яму ўмерці дазволь!
Ўсё лятуць i лятуць тыя коні,
Срэбнай збруяй далёка грымяць…
Старадаўняй Літоўскай Пагоні
Не разбіць, не спыніць, не стрымаць!
В 1929 році переклад вірша був здійснений українським поетом Михайлом Драй-Хмарою:
Тільки в серці почую, мій краю,
і тривогу за тебе, і гнів,
гостробрамську святиню згадаю
і на конях грізних вояків.
Скаженіють запінені коні
і, як вихор, женуть, і хриплять,-
стародавньої Литви Погоні
не розбить, не спинить, не стримать.
Перед вами — роки незміренні,
а за вами — століттів сліди,-
ви за ким женетеся, шалені?
Де шляхи ваші йдуть і куди?
Чи вони, Білорусе, погнались
отим дітям твоїм наздогон,
що забули тебе, відцурались,
продали, наче бранку, в полон?
Уражайте їх, бийте мечами,
не давайте чужинцями жить!
Хай почують, як серце ночами
за подолану матір болить!
Краю рідний, я — тільки людина,-
затамуй мою тугу німу!
Ти пробач, ти прийми свого сина,
дай умерти за тебе йому!
Все летять і летять оті коні,
срібні збруї далеко гримлять,-
стародавньої Литви Погоні
не розбить, не спинить, не стримать!
Див. також
Примітки
- ↑ У Беларусі з’явіўся нацыянальны гімн «Пагоня» ў выкананні аркестра і хору | symbal.by. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2020.
- ↑ «Пагоня»! Новый гимн? Минск, 17 августа. Филармония против насилия | протесты в Беларуси 2020 // Кто, если не мы? Протесты и забастовки в Беларуси. 17 августа 2020.
- ↑ Люди поют «Пагоню» в ТРЦ Galleria Minsk // TUT.BY. Политика. 26 августа 2020.
- ↑ В торговом центре «Дана Молл» прозвучала песня «Погоня» // БЕЛАРУСЬ ИНФО. 29 августа 2020.
- ↑ В Минске прямо на платформе метро спели «Магутны Божа» и «Пагоню» — вот как это было (рос.). 27 серпня 2020. Архів оригіналу за 27 серпня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|punlisher=(довідка) - ↑ Люди поют «Магутны Божа» и «Пагоню» на Комаровском рынке // KP.BY. 28 августа 2020.
Література
- Березкин Г. С. Человек на заре : Рассказ о Максиме Богдановиче — белорусском поэте. — М. : Художественная литература, 1970. — 136 с.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).