YaChudo

Повстання Мухи

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Повстання під проводом Мухи

«Повстання під проводом Мухи». Іван Їжакевич, 1939 рік
Дата: 1490—1492
Місце:
Привід: Посилення феодального визиску й покріпачення селян, татарські напади та польсько-молдавське протистояння
Цілі: Боротьба проти феодального гноблення, захоплення шляхетських маєтків і вигнання польської адміністрації
Методи: Збройне повстання, штурм міст і замків, напади на маєтки феодалів
Результат: Повстання придушене польськими військами; ватажка Муху захоплено й ув'язнено в Кракові, де він помер
Сторони
Втрати
невідомо; повстання розгромлено невідомо

Повстання під проводом Мухи — одне з найбільших повстань XV століття українських і молдовських селян за участю руської шляхти та міщан[1], підтримуване [2] господарем Молдавського князівства[3] Штефаном ІІІ, який перебував у конфронтації з Польським королівством через втрату підтримки у протистоянні з Османською імперією і намагався поширити свої впливи на західноукраїнських землях. Відбулось у 1490—1492 роках на чолі із селянином Мухою, яке почалося в Молдові й охопило Галичину та Буковину. Повстанці нападали на маєтності феодалів, забирали коней, зброю, виганяли і вбивали.

Причини

Причиною повстання Мухи було посилення феодального визиску та покріпачення селянства. Феодальний гніт доповнювали спустошливі напади татарських орд і війна молдавського воєводи з польським королем.

Хід повстання

Очолюване селянином Мухою повстання, почавшись у Молдові, швидко охопило Буковину і Галичину. Чисельність загонів Мухи сягала 9–10 тис., вони, за свідченнями сучасників, були добре організованим військом. До повстанців приєдналися місцеві міщани й дрібна шляхта, зокрема Березовські, Жураківські, Княгицькі, Грабовецькі.[4] 1490 були захоплені Снятин, Коломия, Галич, багато ін. міст і сіл, повстанці вирушили на Львів. Король польс. і вел. кн. литов. Казимир IV Ягеллончик оголосив посполите рушення і звернувся по допомогу до Тевтонського ордену. Під Рогатином повстанські загони були оточені й розбиті в бою з польс. військами. За деякими даними, Мусі вдалося втекти. 1491 повстанський рух на Буковині та в Галичині поновився під кер-вом Андрія Борулі (існує думка, що під цим іменем переховувався Муха). Біля Галича повстанці зазнали поразки, а А.Борулю схопили пани й незабаром стратили – скинули зі стіни Хотинського замку (див. Хотинська фортеця). 1492 знову під ім'ям Мухи діяв ватажок повстанців, загонам якого вдалося захопити значну територію Галичини. Згодом ватажка схопили й відвезли до Кракова, де той і помер у в'язниці.[5]

Тогочасний перемиський єпископ РКЦ Ян з Торговиська, автор польського літопису, писав:

Якийсь Муха з Молдови, в короткому часі, зібрав 9000 війська з селян, увійшов у ту частину Руси, де лежить Снятин, узяв його й пограбив, потім нападав на різні міста й села, а інші підбив собі, аж до Галича.

Польський король Казимир IV Ягеллончик закликав до походу проти повстанців шляхту і найняв прусські війська. Влітку 1490 року біля міста Рогатина королівські війська розбили основні сили повстанців, а їхні залишки на чолі з Мухою відступили на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Котляр М. Селянин із Покуття (Муха) Історія в життєписах. – К.: Час, 1994. – С. 168-174.
  2. ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 329.
  3. ↑ У джерелах його також називають волоським воєводою.
  4. ↑ Грабовецький В. В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490—1492 років. — Львів, 1979 .— C. 76.
  5. ↑ Гуржій О. Повстання Мухи

Джерела та література

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).