Повстання Мухи
| Повстання під проводом Мухи | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
«Повстання під проводом Мухи». Іван Їжакевич, 1939 рік | |||||||||||||
| |||||||||||||
| Сторони | |||||||||||||
|
| ||||||||||||
| Втрати | |||||||||||||
| невідомо; повстання розгромлено | невідомо | ||||||||||||
Повстання під проводом Мухи — одне з найбільших повстань XV століття українських і молдовських селян за участю руської шляхти та міщан[1], підтримуване [2] господарем Молдавського князівства[3] Штефаном ІІІ, який перебував у конфронтації з Польським королівством через втрату підтримки у протистоянні з Османською імперією і намагався поширити свої впливи на західноукраїнських землях. Відбулось у 1490—1492 роках на чолі із селянином Мухою, яке почалося в Молдові й охопило Галичину та Буковину. Повстанці нападали на маєтності феодалів, забирали коней, зброю, виганяли і вбивали.
Причини
Причиною повстання Мухи було посилення феодального визиску та покріпачення селянства. Феодальний гніт доповнювали спустошливі напади татарських орд і війна молдавського воєводи з польським королем.
Хід повстання
Очолюване селянином Мухою повстання, почавшись у Молдові, швидко охопило Буковину і Галичину. Чисельність загонів Мухи сягала 9–10 тис., вони, за свідченнями сучасників, були добре організованим військом. До повстанців приєдналися місцеві міщани й дрібна шляхта, зокрема Березовські, Жураківські, Княгицькі, Грабовецькі.[4] 1490 були захоплені Снятин, Коломия, Галич, багато ін. міст і сіл, повстанці вирушили на Львів. Король польс. і вел. кн. литов. Казимир IV Ягеллончик оголосив посполите рушення і звернувся по допомогу до Тевтонського ордену. Під Рогатином повстанські загони були оточені й розбиті в бою з польс. військами. За деякими даними, Мусі вдалося втекти. 1491 повстанський рух на Буковині та в Галичині поновився під кер-вом Андрія Борулі (існує думка, що під цим іменем переховувався Муха). Біля Галича повстанці зазнали поразки, а А.Борулю схопили пани й незабаром стратили – скинули зі стіни Хотинського замку (див. Хотинська фортеця). 1492 знову під ім'ям Мухи діяв ватажок повстанців, загонам якого вдалося захопити значну територію Галичини. Згодом ватажка схопили й відвезли до Кракова, де той і помер у в'язниці.[5]
Тогочасний перемиський єпископ РКЦ Ян з Торговиська, автор польського літопису, писав:
Якийсь Муха з Молдови, в короткому часі, зібрав 9000 війська з селян, увійшов у ту частину Руси, де лежить Снятин, узяв його й пограбив, потім нападав на різні міста й села, а інші підбив собі, аж до Галича.
Польський король Казимир IV Ягеллончик закликав до походу проти повстанців шляхту і найняв прусські війська. Влітку 1490 року біля міста Рогатина королівські війська розбили основні сили повстанців, а їхні залишки на чолі з Мухою відступили на Покуття в райони Коломиї і Снятина, а потім у ліси Північної Буковини.
Див. також
Примітки
- ↑ Котляр М. Селянин із Покуття (Муха) Історія в життєписах. – К.: Час, 1994. – С. 168-174.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 329.
- ↑ У джерелах його також називають волоським воєводою.
- ↑ Грабовецький В. В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490—1492 років. — Львів, 1979 .— C. 76.
- ↑ Гуржій О. Повстання Мухи
Джерела та література
- Балух О. Повстання 1490—1492 рр. на території Північної Буковини та Східної Галичини: нове бачення // Наукові записки. Серія «Історичне релігієзнавство». — Острог : Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2014. — С. 27—36.
- Грушевський М. С. України-Руси.
- Гуржій О. І. Мухи повстання 1490—1492 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 139. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Історія Української РСР. — К. : Наукова думка, 1979. — Т. 1. — Кн. 2. — С. 114—115.
- Микитин Т. Д. Спалах у темряві: історичний роман. - Львів : Каменяр, 1980. - 220 С.
- Рибалка І. К. Історія Української РСР. Дорадянський період. — К. : Вища школа, 1978. — С. 75.
Посилання
| Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).