Повенець
| Повенець | |
|---|---|
| Повенец, Poventsa | |
|
Герб Повенця | |
Церква в Повенці | |
| Основні дані | |
| 62°51′6.96″ пн. ш. 34°49′19.91″ сх. д. / 62.8519333° пн. ш. 34.8221972° сх. д. | |
| Країна | Російська Федерація |
| Регіон | Республіка Карелія, Медвеж'єгорський район |
| Столиця для | Повенецьке міське поселенняd[1] і Q18691378? |
| Засновано | 15 століття |
| Статус міста | селище міського типу, 1938 |
| Населення | ▼ 2209 (2010 р.) |
| Водойма | Povenetskiy Zalivd, Povenchankad, Біломорсько-Балтійський канал |
| Телефонний код | (+7 8143443) 8143443 |
| GeoNames | 505820 |
| ЗКАТО | 86224560000 |
| ЗКТМО | 86624160051 |
| Поштові індекси | 186326 |
![]() | |
| | |
Повенець (карел. Poventsa, рос. Повенец) — селище міського типу в Медвеж'єгорському районі Республіки Карелія, Російська Федерація.
Лежить на березі Повенецької затоки Онезького озера, при впадінні в неї річки Повенчанки, 26 кілометрів від залізничної станції Медвежа Гора (на лінії Санкт-Петербург – Мурманськ). Початковий пункт Біломорсько-Балтійського каналу (в районі селища знаходиться "Повенчанська драбина" з семи шлюзів).
Історія
Відоме з 15 століття як поселення Вяжицького Новгородського Монастиря (велися соляні промисли). В XVI—XVII століття через Повенець проходила "стежка богомольців" до Соловецького монастиря, населений пункт був торговою слободою.
В 1702 році Повенець став кінцевим пунктом «Осударевой дороги». В 1703 році Петро I заснував в Повенці чавуноливарний завод.
Селище відоме тим, що неподалік від нього на околицях поселення Сандармох у 1937 році розстріляли багато політичних, культурних, мистецьких діячів, зокрема українських.
Галерея
-
В'їзний знак
-
У центрі селища
-
Храм Миколая Святителя, побудований в 2004 році в пам'ять будівельників Біломорканалу
-
Всередині церкви
-
Пам'ятник Великої Вітчизняної війни
-
Біломорканал
-
Шлюз Біломорканалу
Див. також
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).


