YaChudo

Небога

Переглядів: 1. Оновлено 10.11.2026.

Небо́га[1][2], або племі́нниця[3] (заст. небі́рка[4], племе́нниця[5]) — дівчина/жінка по відношенню до дядька або тітки = дочка брата або сестри, а також дочка брата або сестри чоловіка / дружини. Щодо дочки брата вживається також сино́виця[6] (діал. брата́ниця[7]).

  • Двою́рідна небога — дівчина/жінка по відношенню до двоюрідного дядька або тітки = дочка двоюрідного брата або сестри.
  • Сестре́ниця, сестри́ниця, сестрі́ниця — діалектне позначення дочки сестри[8].

Слово небога (д.-рус. небога), первісно означало «бідна», «нещасна», «убога»[1][9]. Слово племінниця (племенниця) за походженням пов'язане з «плем'я»[9].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Небога // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Небога // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. ↑ Племінниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Небірка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ Племенниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. ↑ Синовиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. ↑ Братаниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. ↑ Сестрениця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  9. ↑ а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).