YaChudo

Платформа Google

Переглядів: 0. Оновлено 07.11.2026.

Платформа Google — сукупність апаратного забезпечення, що забезпечує інфраструктуру компанії Google.

Обладнання

Перше обладнання

Найперші апаратні засоби (приблизно 1998 рік), які використовував Google, знаходячись в Стенфордському університеті, включали[1]:

  • Sun Ultra II із двоядерними 200 МГц процесорами, і 256 МБ RAM. Основна машина оригінальної системи Backrub.
  • 2 × 300 МГц Сервери Dual Pentium II подаровані компанією Intel, вони містили 512 МБ RAM і 10 жорстких дисків по 9 ГБ кожен. На цих комп'ютерах оброблялись пошукові запити.
  • F50 IBM RS/6000 надана компанією IBM, містила 4 процесори, 512 МБ пам'яті і 8 × 9 ГБ жорстких дисків.
  • Два допоміжні модулі включали 3 × 9 ГБ жорстких дисків і 6 x 4 ГБ жорстких дисків відповідно (сховище для резервного копіювання). Вони були підключені до Sun Ultra II.
  • Один дисковий пристрій марки IBM із 8 × 9 ГБ жорсткими дисками, подарованими компанією IBM.
  • Зібраний самостійно дисковий масив, який включав 10 × 9 ГБ SCSI жорстких дисків.

Сучасне обладнання

Серверами є x86 персональні комп'ютери, об'єднані в кластер, на яких встановлена модифікована версія системи Linux. Основною стратегією цієї архітектури є використання процесорів, що є найпотужнішими у відношенні до ціни, а не абсолютно найпотужнішими.

У 2009-2010 роках сервери складалися з недорогих персональних комп'ютерів, зібраних власноруч. Кожен з них мав два процесори по два ядра кожний[2], значний обсяг ОЗП, який сягав понад 8 DIMM слотів для підключення подвійних плат пам'яті типу DIMM, та двох жорстких дисків SATA, що підключалися через нестандартний інтерфейс живлення типу ATX[3]. Відповідно до даних CNET і книги, написаної Джоном Геннесі, кожен сервер містив батарею місткістю 12 вольтів для того, щоб зменшити витрати та підвищити ефективність використання енергії[2][4].

Топологія мережі

Докладна інформація про архітектуру їхньої мережі та системи не є публічно доступною. Проте, згідно з публікаціями про Google[5][6], наведеними у звіті "Atlas Top 10", компанія приводиться в рейтингу як третій з найбільших інтернет-провайдерів після Level 3 Communications і Global Crossing.

Безпека

У жовтні 2013 року газета «The Washington Post» повідомила, що Агентство національної безпеки США перехоплювало комунікації між дата-центрами Google в рамках програми під назвою MUSCULAR[7]. Це прослуховування стало можливим, оскільки на той час Google не шифрувала дані, що передавалися всередині її власної мережі[8]. Ця ситуація була виправлена, коли Google почала шифрувати дані, що передавалися між центрами обробки даних у 2013 році.[9]

Джерела

  1. ↑ Google Stanford Hardware. Стенфордський університет. Архів оригіналу за 9 лютого 1999. Процитовано 4 липня 2022.
  2. ↑ а б Computer Architecture, Fifth Edition: A Quantitative Approach, ISBN 978-0-12-383872-8; Chapter Six; 6.7 "A Google Warehouse-Scale Computer" page 471 "Designing motherboards that only need a single 12-volt supply so that the UPS function could be supplied by standard batteries associated with each server"
  3. ↑ Google's secret power supplies
  4. ↑ Google on-server 12V UPS [Архівовано 2014-07-16 у Wayback Machine.], 1 April 2009.
  5. ↑ Fiber Optic Communication Technologies: What’s Needed for Datacenter Network Operations
  6. ↑ FTTH look ahead — technologies & architectures
  7. ↑ https://www.washingtonpost.com/world/national-security/nsa-infiltrates-links-to-yahoo-google-data-centers-worldwide-snowden-documents-say/2013/10/30/e51d661e-4166-11e3-8b74-d89d714ca4dd_story.html. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  8. ↑ https://arstechnica.com/information-technology/2013/10/how-the-nsas-muscular-tapped-googles-and-yahoos-private-networks/. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  9. ↑ Claire Cain Miller. Angry Over U.S. Surveillance, Tech Giants Bolster Defenses.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).