Пешна
| Пешна | |
|---|---|
Вхід до печери | |
| Характеристики | |
| Довжина | 124 м |
| Розташування | |
| 41°32′38″ пн. ш. 21°14′59″ сх. д. / 41.54389° пн. ш. 21.24972° сх. д. | |
| Країна | |
| Регіон | община Македонський Брод |
| Місцевість | Македонськи-Брод |
| Карти розташування | |
![]() | |
| | |

Пешна — печера в Північній Македонії, що була оголошена пам'яткою культури.
Опис
Печера Пешна розташована за 6 км від міста Македонськи-Брод. За даними спелеологів, Пешна — це печера є найбільшим відкритим сводом Балкан — висота отвору 40 метрів, а ширина 56 метрів. Довжина печери становить 124 метри. У печері є гніздо ластівки, живуть в ньому й кажани. Краса печери — це те, що New York Times порівняв з «Helms Deep» з «Володаря перснів.»[1]
З далекої північної частини печери, після сильного дощу і танення снігу, дме сильний вітер, який повністю припиняється в сухі періоди року. За даними місцевого населення, вода спускається з села Крапа, яке знаходиться на більшій висоті,[1], та утворює кілька озер і водоспадів в «найбільшій печерній системі в нашій країні», яка, як передбачається, досягає десяти кілометрів.
Біля входу в печеру знаходиться середньовічна фортеця і залишки водяного млина. Залишки фортеці у печері пов'язані з ділянкою «Вежі Девіна», що видно з внутрішньої сторони печери. Згідно з місцевими легендами, сестри короля Марка жили в обох фортецях. Пешна згадується у пізній античності Стародавньої Македонії. Перед входом у саму печеру була виявлена гробниця з цегляним склепінням.[1]
Примітки
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
