YaChudo

Печорна

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

село Печорна
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Церква святого Архистратига Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Заліщицька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060170230056092 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Печорна 
Основні дані
Засноване 1427
Населення 511
Територія 1.930 км²
Густота населення 264.77 осіб/км²
Поштовий індекс 48605
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°40′12″ пн. ш. 25°40′35″ сх. д. / 48.67000° пн. ш. 25.67639° сх. д.
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру 		4 км
Найближча залізнична станція Заліщики
Відстань до
залізничної станції 		4 км
Місцева влада
Адреса ради 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40
Карта
Печорна. Карта розташування: Україна
Печорна
Печорна
Печорна. Карта розташування: Тернопільська область
Печорна
Печорна
Мапа
Мапа

CMNS: Печорна у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Печо́рна — село в Україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. До 2020 підпорядковане Зеленогайській сільраді.

Історія

Поблизу Печорної виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту, трипільської і давньоруської культур.

Перша писемна згадка — серпень 1424: Великий князь литовський Вітовт записує Теодорикові з Бучача 100 гривень подільських півгрошиків на села Печорне на р. Дністер та Бласківці у Червоногродському повіті Подільської землі.[1]

1848, 1850 та 1866 — пошесті холери.

У 1854—1918 рр. у складі Заліщицького повіту (Австро-Угорщина)[2].

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Заліщицького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району[4].

Населення

Станом на 2007 рік населення Печорної становило 435 осіб[джерело?].

Мова

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Чисельність, осіб Частка
Українська 508 99,41 %
Інші мови[6] 3 0,59 %
Разом 511 100,00 %

Пам'ятки

Є церква святого архистратига Михаїла (1909, кам'яна), 2 каплички Матері Божої (1991 і 1992).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрести на честь скасування панщини (відновлено 1991), на могилі о. І. Разовського, на місці вівтаря церкви, що згоріла 1907, на відзнаку 10-ї річниці незалежності України;

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1994).

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП.

Відомі люди

Народилися

  • меценати І. Семчук та М. Угрин.

Перебували фольклорист О. Роздольський, археологи К. Гадачек і А. Шнайдер.

Проживав і похований Меленичук Андрій Васильович (1980—2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Див. також

Галерея

  • В'їзд у село
    В'їзд у село
  • Церква святого Архистратига Михаїла (1909)
    Церква святого Архистратига Михаїла (1909)
  • Головна вулиця
    Головна вулиця
  • Вид на село з пагорбу
    Вид на село з пагорбу

Примітки

  1. ↑ AGAD w Warszawie. Т. zw. Metryka Litewska, IV В, N 17, k. 165—165v., цит за Віталій Михайловський «Західне Поділля під володінням Вітовта у 1411—1430 роках: надавча політика у світлі документів» // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — Київ — Львів, 2004. — T. 2. — С. 110—128.
  2. ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. Lemberg. Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. S.127.
  3. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. ↑ Мови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:
    Російська — 3 (0,59 %).

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).