Петруша Воля
| Село | |
|---|---|
Петруша Воля пол. Pietrusza Wola | |
| Координати 49°49′00″ пн. ш. 21°41′00″ сх. д. / 49.81666667° пн. ш. 21.68333333° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Кросненський повіт |
| Гміна | Вояшувка |
| Населення | 307 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 13 |
| Поштовий індекс | 38-473 |
| Автомобільний код | RKR |
| SIMC | 0362230 |
| GeoNames | 762251 |
| OSM | ↑3015819 ·R (Ґміна Вояшувка) |
  Петруша Воля Петруша Воля (Польща)  Петруша Воля Петруша Воля (Підкарпатське воєводство) | |
 | |
Петруша Воля (пол. Pietrusza Wola) — українське село в Польщі, у гміні Вояшувка Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 307 осіб (2011[1]).
Через село протікає річка Ріпничанка.
Етнографія
Науковці зараховували жителів Петроші Волі разом з довколишніми селами до замішанців — проміжної групи між лемками і надсянцями.
Історія
У міжвоєнний період село належало до Коросненського повіту Львівського воєводства. У 1939 році в селі проживало 900 мешканців (840 українців, 50 поляків і 10 євреїв)[2]. Село належало до греко-католицької парохії Ріпник Короснянського деканату.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 144 | 26 | 104 | 14 |
| Жінки | 163 | 39 | 83 | 41 |
| Разом | 307 | 65 | 187 | 55 |
Народились
У селі народився один з найвідоміших радянських розвідників Петро Когут, організатор та перший голова товариства «Лемківщина» в Україні, один з ініціаторів створення капели «Лемковина».
Примітки
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 110 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Верхратський І. Говор Замішанців. Записки НТШ, 1894. № 3. С. 153—156.
- Голей М. Бонарівка… спогад з дитинства. Снятин : Музично-видавничий дім «В. Лазаренко», 2015. 104 с.
- Bata A. Łuczaj M. Zamieszańcy: losy Rusinów na Pogórzu. Krosno: Krośnieńska Oficyna Wydawnicza, 2014. 208 s.
- Olszański H. Zamieszańcy. Studium etnograficzne. Sanok: Muzeum Budownictwa Ludowego, 2007. 204 s.
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).