Петро Максимців
| Максимців Петро | |
|---|---|
| Країна | |
Петро Максимців — український націоналістичний діяч, член Організації українських націоналістів (ОУН), учасник нападу на польську пошту в Городку 30 листопада 1932 року — однієї з найбільш відомих бойових акцій ОУН у міжвоєнний період.
Політична діяльність
Петро Максимців належав до підпільних бойових структур ОУН, що діяли на території Другої Речі Посполитої у 1920–1930-х роках. Діяльність організації була спрямована проти польської державної адміністрації та розглядалася її учасниками як форма боротьби за створення незалежної української держави.
Члени бойових груп ОУН виконували завдання з організації саботажних і збройних акцій, фінансування підпільної мережі та підтримки революційної діяльності.
Напад на пошту в Городку
30 листопада 1932 року боївка ОУН здійснила збройний напад на державну пошту в місті Городку. Метою акції було здобуття коштів для фінансування діяльності організації.
У нападі взяли участь 12 бойовиків ОУН з різних місцевостей. Групу очолював Юрій-Мирослав Березинський. Серед учасників акції були:
- Дмитро Данилишин
- Василь Білас
- Маріян Жураківський
- Петро Максимців
- Степан Долинський
- Степан Куспісь
- Степан Мащак
- Володимир Старик
- Григорій Файда
- Степан Цап
- Григорій Купецький
Під час нападу було вбито кількох працівників пошти. Подія викликала широкий резонанс у польській пресі та призвела до масштабного розслідування з боку правоохоронних органів.
Судовий процес і наслідки
Після нападу польська поліція провела серію арештів членів ОУН. Частина учасників акції, зокрема Василь Білас і Дмитро Данилишин, була затримана, засуджена та страчена у грудні 1932 року.
Інші учасники нападу, серед яких був і Петро Максимців, або уникли негайного арешту, або отримали різні терміни ув’язнення. Судові процеси над членами ОУН використовувалися польською владою як засіб демонстрації боротьби з українським націоналістичним підпіллям.
Подальша доля
Докладні відомості про подальшу долю Петра Максимціва збереглися фрагментарно. У наявних історичних джерелах він згадується переважно у зв’язку з нападом на пошту в Городку та діяльністю бойових груп ОУН початку 1930-х років.
Долі багатьох учасників акції склалися по-різному: частина була страчена або ув’язнена, інші продовжили підпільну діяльність чи емігрували.
Історіографія та оцінки
У сучасній українській історіографії напад на пошту в Городку розглядають як одну з ключових акцій ОУН раннього періоду. Дослідники аналізують подію в контексті радикалізації українського визвольного руху в умовах міжвоєнної польської політики щодо українського населення Східної Галичини.
Оцінки діяльності ОУН та її бойових акцій залишаються предметом наукових і суспільних дискусій, у яких поєднуються підходи політичної історії, соціології та історії національних рухів.
Див. також
- Організація українських націоналістів
- Напад на пошту в Городку
- Василь Білас
- Дмитро Данилишин
- Український визвольний рух
- Історія Галичини
Джерела
- Брамський К. А. Енциклопедія Сучасної України: Організація українських націоналістів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- Історична правда — Напад на пошту в Городку
- Motyka, Grzegorz. Ukraińska partyzantka 1942–1960. Warszawa, 2006.
- Himka, John-Paul. Ukrainian Nationalists and the Holocaust. Stuttgart, 2011.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).