Петро Кишка
| Петро Кишка | |
|---|---|
| Помер | не раніше 3 травня 1534 і не пізніше 21 листопада 1534  |
| Країна |  Велике князівство Литовське |
| Посада | троцький каштелян[1], Полоцький воєвода[2], жмудські старости[3], староста дрогичинськийd[4], Озький і Переломський старостаd і Q117151385?[5] |
| Рід | Кішки |
| Батько | Станіслав Петрович Кішка[6] |
| Мати | N Montygerdowiczd[6][7] |
| Брати, сестри | Ганна Кішкаd і Barbara Kiszkad |
| У шлюбі з | Анна Гелена з Іллінічівd[2][6][…] |
| Діти | Станіслав Кішка[9], Петро ІІ Кішкаd[9], Миколай Кишка (воєвода підляський)[9] і Q133326220?[9] |
 | |
Петро Кишка (лит. Petras Kiška; ? –1534) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського з роду Кишок, дорогичинський староста, в 1521–1532 роках — полоцький воєвода, з 1532 року — троцький каштелян і староста жемайтійський.
Біографія
Походить з підляського боярського магнатського роду. Батько — Станіслав Петрович Кишка — великий гетьман литовський, мати— Софія[10] Монтигерд.
Був одним з найбагатших магнатів Литви. Після «інтервенції» короля Сигізмунда І Старого у 1522 році переказав своїй сестрі Ганні маєтність Олика.[11]
У 1522 і 1526 роках очолював посольства до Росії з метою підписання перемир'я[12].
Сім'я
Дружина — Олена, дочка надвірного маршалка Юрія Іллініча. Сини:
- Станіслав (пом. 1 грудня 1554), був похований в костелі на Віленському замку[13]
- Петро (1519–1550) — маршалок земський волинський (1548), володимирський староста[13]
- Микола (пом. 1587) — воєвода підляський.[14].
Примітки
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. II, Województwo trockie XIV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2007. — С. 125. — 687 с. — ISBN 978-83-7181-453-2
- ↑ а б Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 236. — ISBN 978-83-65880-49-9
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. III, Księstwo Żmudzkie XV‒XVIII wiek / за ред. A. Rachuba — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2015. — С. 264. — 370 с. — ISBN 978-83-7181-312-2
- ↑ Urzędnicy podlascy XIV―XVIII wieku: spisy / за ред. E. Dubas-Urwanowicz — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994. — С. 91. — 199 с. — ISBN 83-85213-16-3
- ↑ Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego. Spisy, t. V, Ziemia połocka i województwo połockie XIV‒XVIII wiek / за ред. H. Lulewicz — Warszawa: 2018. — С. 250. — ISBN 978-83-65880-49-9
- ↑ а б в Dzieje rodziny Ciechanowieckich herbu Dąbrowa (XIV–XXI wiek) / за ред. H. Lulewicz, A. Rachuba — Warszawa: DiG, 2013. — 612 с. — ISBN 978-83-7181-785-4
- ↑ Antoniewicz M. Protoplaści książąt Radziwiłłów. Dzieje mitu i meandry historiografii — Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2011. — С. 42. — 423 с. — ISBN 978-83-7181-641-3
- ↑ Род Іллінічаў у Вялікім Княстве Літоўскім у XV—XVI стагоддзях / за ред. Р.А. Аляхновіч, С.А. Рыбчонак, А.І. Шаланда — Мір: 2015. — С. 98. — 374 с. — ISBN 978-985-90361-2-5
- ↑ а б в г Род Іллінічаў у Вялікім Княстве Літоўскім у XV—XVI стагоддзях / за ред. Р.А. Аляхновіч, С.А. Рыбчонак, А.І. Шаланда — Мір: 2015. — С. 99. — 374 с. — ISBN 978-985-90361-2-5
- ↑ З. Сперальський не вказує її імені → Spieralski Z. Kiszka Piotr h. Dąmbrowa (zm. 1534)… — S. 514.
- ↑ Spieralski Z. Kiszka Piotr h. Dąmbrowa (zm. 1534)… — S. 514.
- ↑ Александров Д. Н., Володихин Д. М. Борьба за Полоцк между Литвой и Русью в XII—XVI веках. — М., 1994. — С. 75. (рос.)
- ↑ а б Spieralski Z. Kiszka Piotr h. Dąmbrowa (zm. 1534)… — S. 515.
- ↑ Nelė Asadauskienė. Kiškų giminė LDK XV a. pab. — XVI a. (Genealoginis tyrimas) — Vilnius, 2003. (лит.)
Джерела
- Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30—35.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1907. — Cz. 1. — t. 10. — S. 101—104. (пол.)
- Spieralski Z. Kiszka Piotr h. Dąmbrowa (zm. 1534) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII/4, zeszyt …. — S. 514—515. (пол.)
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).