YaChudo

Петролейний етер

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Петролейний ефір (Нафтовий етер)
Інші назви Бензин, легкий лігроїн, легка нафта
Ідентифікатори
Номер CAS
8030-30-6 8032-32-4
8030-30-6
Номер EINECS 232-453-7
RTECS OI6180000 Редагувати інформацію у Вікіданих
SMILES
InChI
Властивості
Молярна маса 82,2 г/моль
Зовнішній вигляд Летуча, прозора, безбарвна та нефлуоресцентна рідина
Густина 0,653 г/см³
Тпл −73 °C
Ткип 42–62 °C
Розчинність (вода) нерозчинний
Розчинність ([[Етанол]]) розчинний
Тиск насиченої пари 31 кПа (20 °C)
Показник заломлення (nD) 1,370
В'язкість 0,46 мПа·с
Небезпеки
ГДК (США) REL: 100 ppm (400 мг/м³) 10 год TWA; PEL: 100 ppm (400 мг/м³) 8 год TWA; IDLH: 1000 ppm
ЛД50 LC50: 3400 ppm (щур, 4 год)
УГС піктограми GHS02: Вогненебезпечно The exclamation-mark pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS) The Health hazard pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS) The pollution pictogram in the Globally Harmonized System of Classification and Labelling of Chemicals (GHS)
УГС формулювання небезпек 225, 304, 315, 336, 411
УГС запобіжних заходів 210, 243, 273, 301+310, 303+361+353, 301+330+331, 403+235
NFPA 704
4
2
0
Температура спалаху 0 °C
Температура самозаймання 246,11 °C
Вибухові границі 1,4–5,9 %
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини Лігроїн, Петролейний бензин, Розчинник Стоддарда, Нафта, Уайт-спірит
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Петроле́йний ете́р,[1] або петроле́йний ефі́р,[2] (англ. petroleum — нафта, від грец. πέτρα — камінь і лат. oleum — олія) — фракція нафти,[1] суміш легких насичених вуглеводнів (пентанів та гексанів), які добувають з попутних нафтових газів, легких фракцій нафти, а також каталітичним методом з CO і Н2. Безбарвна рідина. Органічний розчинник.[2]

Густина — 640–650 кг/м³, t°кип — 40–70 °С.

Застосовується як розчинник і моторне паливо.

Примітки

  1. ↑ а б В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
  2. ↑ а б Манько В. В., Гальків М. О., Клевець М. Ю. Основи техніки лабораторних робіт у фізіологічних дослідженнях: Навчальний посібник. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2005. — 135 с. ISBN 966-613-420-9

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).