Петре Карп
| Петре Карп рум. Petre P. Carp | |
|---|---|
| Попередник: | Ґеорґе Кантакузіно |
| Спадкоємець: | Дмитру Стурдза |
| Попередник: | Йонел Братіану |
| Спадкоємець: | Титу Майореску |
Міністр внутрішніх справ Румунії
| |
| Попередник: | Михаїл Пхерекіде |
| Спадкоємець: | Александру Лаговарі |
| Народження: | 29 червня 1837 Ясси |
| Смерть: | 19 червня 1919 (81 рік) Цибенешті, Румунія |
| Країна: | Румунія |
| Освіта: | Боннський університет і Französisches Gymnasium Berlind |
| Партія: | Conservative Partyd |
| Батько: | boier Petre Petrache Carpd[1] |
| Мати: | Smaranda Radu-Carpd[1] |
| Шлюб: | Sevastia Cantacuzinod |
| Автограф: | |
| Нагороди: | |
| | |
Петре Карп (рум. Petre P. Carp; 29 червня 1837, Ясси — 19 червня 1919, Цибенешть, Румунія) — румунський державний діяч.
Біографія
Брав участь у поваленні Александру Кузи, був міністром закордонних справ у кабінеті Манолаке Костаке Єпуряну, дипломатичним агентом у Відні, міністром народної освіти, пізніше стояв на чолі перетвореної консервативної (юнімістської) партії.
У 1888 році в перехідному кабінеті Т. Росетті Карп зайняв впливове становище й редагував нову програму уряду (підйом селянського й міського станів, децентралізація управління, незмінюваність суддів, поліпшення стану духовенства, поширення релігійної освіти). У кабінеті Ласкера Катарджу в 1892 році Карп отримав портфель міністра державного майна.
Був переконаним германофілом і прихильником участі Румунії в Першій світовій війні на боці Троїстого союзу. Коли Румунія вступила у війну на боці Антанти і частину її території було окуповано австро-угорськими військами, Карп підтримав колабораціоністський «уряд» Лупу Костаки на окупованій території і мав репутацію його «сірого кардинала».
-
Петре Карп, карикатура
Примітки
Джерела
- Карп, Петр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Omul potrivit la locul potrivit[недоступне посилання з грудня 2021], 12 decembrie 2005, Adriana Oprea-Popescu, Jurnalul Național
- Finalul[недоступне посилання з грудня 2021], 12 decembrie 2005, Adriana Oprea-Popescu, Jurnalul Național
- 1907-2007: Satul fara rasculati [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.], 13 februarie 2007, Laura Toma, Sidonia Silian, Jurnalul Național
- P. P. Carp, «cavalerul dreptății mâncate de lupi» [Архівовано 28 квітня 2014 у Wayback Machine.], 15 ianuarie 2008, Ion Mitican, Ziarul Lumina
- Petre P. Carp — un suflet, un caracter, o idee, 22 septembrie 2007, Mircea Dumitriu, România liberă
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

