Перикратон

Перикратон (рос. перикратон, англ. perycraton, нім. Perikraton m) — зона тривалого опускання платформи на її границі з одновіковою геосинклінальною областю.

Різні автори надають поняттю Перикратон дещо різного смислового значення. Так, за Косигіним (1961), — це група западин вздовж околиці архейських кратонів, які заповнені слабко метаморфізованими пізньокембрійськими утвореннями, що утворюють складки, порушені розривами (рифейські прогини Уралу та Єнісейського кряжу). За Хаїном (1964), — це широкі (до 1000 км) смуги заглибленого фундаменту.

Синоніми — перикратонне опускання, прогин перикратонний.

• кратон

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

• Геологічний словник: опускання перикратонне [Архівовано 30 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

• ОДНА З НАЙДРЕВНІШИХ ДІЛЯНОК ЗЕМНОЇ КОРИ