YaChudo

Перестріч

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Перестріч
Перестріч лучний (Melampyrum pratense) — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Вовчкові (Orobanchaceae)
Триба: Rhinantheae
Рід: Перестріч (Melampyrum)
L.
Види

20, дивитись текст

Вікісховище: Melampyrum

Перестріч (Melampyrum) — рід квіткових рослин родини вовчкові (Orobanchaceae)[1]. Рід поширений у Євразії й Північній Америці й містить ≈ 40 видів[2][3].

Етимологія

Наукова назва походить від коренів д.-грец. μέλᾱς — «темний, чорний» і πῡρός — «пшениця, зерно пшениці»; назву μέλᾱμπῡρόν використовував Теофраст для позначення бур'янів на посівах пшениці[4]. Походження української назви неясне[5].

Опис

Це рослини-напівпаразити із зеленими листками. Квітки у пазухах великих приквітків, зібрані колосоподібним суцвіттям. Чашечка трубчасто-дзвоникувата, чотиринадрізана, дві її верхні частки довші за нижні. Віночок вгорі розширюється, з двогубим відгином і верхня губа з відгорнутими боковими краями, стиснута з боків, зверху шоломоподібна, нижня — при основі з двома опуклинами. Тичинок чотири. Коробочка яйцеподібна, коса, гніздорозривна.

Рослини здатні виробляти хлорофіл і поглинати мінерали з ґрунту, але вони також мають можливість використовувати речовини, які виробляють близькі до них рослини за допомогою невеликих гаусторій, розміщених на рівні коренів. Запилення відбувається за допомогою комах. Насіння, що падає на землю, згодом розсіюється переважно мурахами. Насіння більшості видів отруйне (містить глікозид ринантин).

Види

Види, що позначені зірочкою (*), поширені в Україні.

Примітки

  1. ↑ Kim, K. and S. Yun. (2012). A new species of Melampyrum (Orobanchaceae) from southern Korea. Phytotaxa 42 48–50.
  2. ↑ Melampyrum. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 23.09.2021.
  3. ↑ Melampyrum. Catalogue of Life. Процитовано 23.09.2021.
  4. ↑ Gledhill D. [1] — Cambridge : Cambridge University Press, 2008. — С. 254. Архівовано з джерела 4 березня 2016 (англ.)
  5. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 346. — ISBN 966-00-0590-3.

Посилання

Джерела


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).