Передкавказзя
| Передкавказзя | ||||
|
45°00′ пн. ш. 43°30′ сх. д. / 45° пн. ш. 43.5° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
|---|---|---|---|---|
| Тип |
географічний регіон | |||
|
Передкавказзя Передкавказзя (Росія) | ||||
![]() | ||||
|
| ||||


Передкавказзя — територія на північ від Великого Кавказу, обмежена з півночі Кумо-Маницькою западиною, Сальсько-Маницьким пасмом та височиною Єргені, із заходу Азовським морем і Керченською протокою, зі сходу Каспійським морем.
- Довжина понад 900 км,
- Ширина до 300 км
Геологічна будова
Значна територія Передкавказзя на півночі і у серединній частині має платформову структуру з герцинським складчастим фундаментом. Ця територія належить до епігерцинської Скіфської платформі. Вік складчастого фундаменту Західного і Середнього Передкавказзя ранньогерцинський, а вік геосінклінарного фундаменту північної частини Східного Передкавказзя — піздньогерцинський[1]
У пониззі Кубані і Терека розташовані відповідно Індоло-Кубанська і Терсько-Кумська западини, що відносяться до крайового прогину Альпійської геосинклінальної області — альпійського передгірського прогину, ускладненого в середній частині платформною структурою з герцинським складчастим фундаментом[2].
Поверхня Передкавказзя складена антропогенними, неогеновими та палеогеновими осадовими відкладеннями. На Ставропольській височині товщі палеогену і неогену утворюють складчасті структури платформного типу. Складки Терського та Сунженського хребтів складаються з порід неогену і ускладнюють південне крило крайового прогину. У районі Кавмінвод знаходяться вулканічні масиви типу лаколітів[2].
Фізико-географічне районування
Орографічно Передкавказзя має поділ на:
- Західне Передкавказзя
- Кубансько-Приазовська низовина (на північ від Кубані)
- Прикубанська похила рівнина (на південь від нижньої Кубані)
- дельта Кубані та Таманський півострів (Приазовська дельтова низовина), що примикає до неї
- Середнє Передкавказзя
- Ставропольська височина (до 831 м)
- Терсько-Сунженська височина (Терсько-Сунженське межиріччя) з антиклінальними Сунженським (до 926 м) та Терським (593 м) хребтами (і розділеними між ними (хребтами) синклінальною Алханчуртською долиною)
- між ними (між височинами), на півдні — здіймаються серед рівнини куполовиді гори-лаколіти Мінераловодської групи:
- Машук — 992 м
- Бештау — 1402 м
- Залізна — 852 м
- Развалка — 926 м
- Змійка — 994 м
- Східне Передкавказзя
- Терсько-Кумська низовина
- Ногайський степ
- Прикаспійська низовина (Чорні землі)
Примітки
| Це незавершена стаття про Кавказ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття з географії Європи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
