YaChudo

Перегони (жанр відеоігор)

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Need for Speed: Underground (2003)

Відеоігри перегони[1] (або автосимуля́тор) — жанр відеоігор, в якому гравець керує транспортним засобом. Для гри в автосимулятори можна користуватися клавіатурою та мишею або використовувати спеціальний контролер — комп'ютерне кермо, коробку передач та педалі.

Історія

Fonz (1976)

1970-ті

У 1973 р. Space Race компанії Atari стала першою грою з гонками — щоправда, не на перегоновій трасі, а в космосі. Два космічні кораблі вели перегони проти керованих автоматом кораблів і один проти одного, уникаючи зіткнень з кометами і метеоритами. Гравець міг кермувати кораблем в одній площині[2]. В тому ж році Taito випустила аналогічну гру Astro Race вже з чотирипозиційним джойстиком[3]. У наступному році та ж Taito випустила Speed Race, першу гру з гонками по дорозі. Автором був Томохіро Нісікадо, відомий за Space Invaders[4][5]. Гра була виконана в перспективі «з пташиного польоту» і з графікою, що прокручується[6]. Дорога розширювалася і звужувалася; проти гравця були машини, що керувалися автоматом, яких ставало все більше, коли кількість очок зростала. Автомат був забезпечений кермом і педалями[7]. У США гра вийшла під назвою Wheels, перевидана Midway Games[6]. У тому ж 1974 Atari випустила свою перегонову гру, Gran Trak 10, в якій було видно всю траса повністю. Треба було їздити на час (але не один проти одного)[8].

У 1976 році та ж Taito випустила Crashing Race, автомат на двох гравців, в якому слід було не уникати ворожих машин, а стикатися з ними, щоб набирати очки; гравець, який отримав більше очок, вигравав[9]. У тому ж році вийшов Moto-Cross (згодом перейменований в Fonz, за аналогією з тодішнім сіткомом «Щасливі дні») компанії Sega з перспективою «зверху -ззаду»[10]. Завданням було їхати на мотоциклі, ухиляючись від перешкод та інших мотоциклістів[10]. У грі були зачатки force feedback: кермо вібрувало при зіткненні.[11] У тому ж 1976 Sega випустила аналогічну за характеристиками автогонку Road Race[12]. Night Driver компанії Atari показав вид з кабіни. Аналогічно Gran Trak 10, була тільки гонка на час.

У 1977 році Micronetics випустила Night Racer, гонку з видом з кабіни, аналогічну Night Driver[13]. Twin Course TT від Sega дав можливість двом змагатися один з одним[14]. Road Champion компанії Taito став першим перегоном проти керованих комп'ютером машин — треба було перетнути фінішну межу раніше них[15]. Head On (Sega, 1979) був «грою в машинки» в лабіринті; гру можна назвати предтечею Pac-Man[16]. Monaco GP (Sega, 1979)[17] відрізнявся від попередніх ігор вертикальною прокруткою і кольоровою графікою. Гонка-бойовик The Driver (Kasco) проєктувала на екран відео з 16-мм плівки; гравець повинен був повторювати кермом і педалями руху машини (пізніше це було переванайдено у вигляді Quick Time Events)[18].

1980-ті

У грі Rally-X (Namco, 1980) з'явилися фонова музика[19] і прокрутка в обох напрямках[20]. На мінікарті відображалося положення суперників[21]. Гра Alpine Ski (Taito, 1981), хоч і не гонка, дозволяла маневрувати лижником на слаломній трасі[22]. Turbo (Sega, 1981) дала перегоновим іграм класичний вид «з хвоста»[23] і псевдотривимірній спрайтовій графіці[24].

Найвдалішим автоматом свого часу був Pole Position (Namco / Atari, 1982). У грі була одна траса (Фудзі), спочатку треба було пройти кваліфікаційне коло, потім гонку. Хоч і не перша гонка з виглядом «з хвоста», Pole Position стала еталоном для численних наслідувань[25]. Pole Position II поліпшив графіку і додав ще кілька трас[26].

TX-1 (Tatsumi, 1983)[27] була цікава тим, що перед поворотами доводилося гальмувати, а при втраті управління можна було увійти в керований занос. У кермі була вібрація, а дорога була з розвилками[28].

Change Lanes (Taito, 1983) ввела витрату палива[29]. Roller Aces/Fighting Roller (Kaneko, 1983) став першою гонкою на роликах[30]. Першою спробою принести кермовий контролер в будинок став Turnin' Turbo Dashboard (Tomy, 1983)[31]. У 1984 році випустили перші ігри на лазерних дисках з «живим» відео. Тривали експерименти з геймплеєм: Excitebike (Nintendo, 1984)[32], трюкова мотогонка в бічній проєкції, дозволяла будувати власні траси.

Гонки того часу більше тяжіли до аркадного керування, в першу чергу через апаратні обмеження. Втім, знаходилися люди, що намагалися зробити комп'ютерні гонки настільки реалістичними, наскільки це було можливо; в їх числі був Джефф Креммонд. Гра REVS, випущена для BBC Micro являла собою гонку « Формули-3» і забезпечувала максимально реалістичне (на ті часи) управління машиною[33].

Ігровий автомат Hang-On (Sega, 1985) управлявся нахилами корпусу, як справжній мотоцикл[34][35], і вважався першим мотосимулятором як за реалізмом, так і за штучним інтелектом комп'ютерних мотоциклів[34]. Автомат використовував 16-бітний процесор і псевдотривимірну графіку с високою кадровою частотою[36]. Turbo Esprit (Durell, 1986) став першою грою з їздою по місту і першою грою, в якій у машини працювали «поворотники». Out Run (Sega, 1986), з двома процесорами Motorola 68000 на борту, став однією з найкрасивіших перегонових ігор свого часу[37]. WEC Le Mans (Konami, 1986) Став спробою точно відтворити відому гонку, зі зміною дня і ночі, вдалим керуванням і вібруючим кермом[38]. Final Lap (Namco, 1987) дозволяв з'єднати до 8 автоматів між собою[39]. У грі мався «автодогін» (catch-up, rubber-banding): чим швидше їздив гравець, тим швидше їздили суперники. Надалі автодогін стане однією з візитних карток Mario Kart[40]. Rad Racer (Square, 1987) став першою стереоскопічним перегоном[41]. RoadBlasters (Atari, 1987) стала однією з перших гонок зі стріляниною.

Chase H.Q. (Taito, 1988) міг похвалитися захоплюючим динамічним геймплеєм[42]. Namco в тому ж році відповіла грою Winning Run з примітивною тривимірною графікою[43].

Автомат Hard Drivin' (Atari, 1989) створював повноцінну тривимірну графіку і справжній force feedback — на поворотах кермо виривалося з рук гравця. При зіткненні запускався повтор з іншої точки. У тому ж році Papyrus Design Group, в особі Девіда Каеммера і Омара Хударі, розробила найбільш реалістичну гру свого часу — Indianapolis 500: The Simulation. Вперше реалізували настоянку підвіски, телеметрію, розподіл ваги між колесами. Модель ушкоджень, хоч і нереалістична за сучасними мірками, давала видовищні завали.

1990- ті

Formula One Grand Prix Креммонда в 1992 році стала найкращою грою в сімрейсингу — поки в 1993 не вийшов IndyCar Racing[44]. Formula One Grand Prix могла похизуватися деталями, яких тоді в комп'ютерних іграх ще не було: хорошою симуляцією, зручним управлінням і повністю відтвореним сезоном 1991 «Формули-1».

Найкращою аркадною гонкою того часу став Virtua Racing (Sega, 1992). Хоч і не перша гонка з тривимірною графікою (до цього були Winning Run, Hard Drivin' та Stunts), вона поєднала найкращі риси цих ігор: дозволяла грати на кількох автоматах один проти одного, мала чітку тривимірну графіку — і загалом стала еталоном перегонових ігор[45]. Nintendo запропонувала на SNES гру Super Mario Kart. Знайомі персонажі із серії Super Mario ганяли один проти одного на маленьких маневрених апаратах, з яскравою, різнобарвною графікою і бонусами, що розганяли гравця і гальмували супротивників.

У 1993 році Namco завдали удару у відповідь з Ridge Racer, тим самим почавши полігональну війну перегонових ігор. У цьому ж році Sega випустила Daytona USA, одну з перших відеоігор, що включала фільтрацію, текстуровані полігони, даючи найбільш деталізовану графіку, досі небачену у відеоіграх[46]. Через рік Electronic Arts випустила The Need for Speed, яка пізніше породила найуспішнішу в світі серію перегонових ігор і одну з десяти найбільш успішних відеоігрових серій. У цьому ж році Midway представили Crusin 'USA. У 1995 році була випущена Sega Rally Championship, яка представляла гравцям ралійні гонки і включала кооперативну гру разом із звичайним змагальним мультиплеєром[47].

Sega Rally була також першою грою, що включала водіння на різних поверхнях (включаючи асфальт, гравій і бруд) з різними властивостями тертя, відповідно змінюючи поведінку машини, роблячи гру важливою віхою жанру[48]. У 1996 році Konami представили GTI Club, яка дозволяла вільно їздити в ігровому світі. Atari не приєднуватися до 3D манії до 1997 року, коли була випущена San Francisco Rush.

Примітки

  1. ↑ Перегоновий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Space Race на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  3. ↑ Astro Race на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  4. ↑ Chris Kohler (2005), Power-up: how Japanese video games gave the world an extra life, p. 16, BradyGames, ISBN 978-0-7440-0424-3
  5. ↑ Interview: 'Space Invaders' creator Tomohiro Nishikado. USA Today. 6 травня 2009. Архів оригіналу за 7 жовтня 2012. Процитовано 22 березня 2011.
  6. ↑ а б Bill Loguidice & Matt Barton (2009), Vintage games: an insider look at the history of Grand Theft Auto, Super Mario, and the most influential games of all time, p. 197, Focal Press, ISBN 978-0-240-81146-8
  7. ↑ Speed Race на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  8. ↑ Gran Trak 10. The Arcade Flyer Archive. 9 липня 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 9 липня 2012.
  9. ↑ Crashing Race на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  10. ↑ а б Moto-Cross на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  11. ↑ Mark J. P. Wolf (2008), The video game explosion: a history from PONG to Playstation and beyond, p. 39, ABC-CLIO, ISBN 978-0-313-33868-7
  12. ↑ Road Race на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  13. ↑ Night Racer. The Arcade Flyer Archive. 9 липня 2012. Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 9 липня 2012.
  14. ↑ Twin Course T.T. на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  15. ↑ Road Champion на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  16. ↑ Forgotten Gems of the Maze Chase Genre [Архівовано 2016-06-30 у Wayback Machine.], The Next Level
  17. ↑ System16 Hardware: DISCRETE LOGIC HARDWARE
  18. ↑ The Driver на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  19. ↑ Gaming's Most Important Evolutions (Page 2) [Архівовано 2011-06-15 у Wayback Machine.], GamesRadar
  20. ↑ Gaming's Most Important Evolutions (Page 3) [Архівовано 2012-03-19 у Wayback Machine.], GamesRadar
  21. ↑ Rally-X на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  22. ↑ Alpine Ski на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  23. ↑ Turbo на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  24. ↑ IGN Presents the History of SEGA [Архівовано 2012-05-17 у Wayback Machine.], IGN
  25. ↑ Loguidice, Bill; Barton, Matt (2009), Vintage Games: An Insider Look at the History of Grand Theft Auto, Super Mario, and the Most Influential Games of All Time, Focal Press, с. 195—6, ISBN 0-240-81146-1
  26. ↑ Pole Position II на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  27. ↑ TX-1. The Arcade Flyer Archive. 9 липня 2012. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 9 липня 2012.
  28. ↑ TX-1 на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  29. ↑ Change Lanes на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  30. ↑ Fighting Roller на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  31. ↑ The top ten retro gaming secrets: Steering wheel controllers are older than you think [Архівовано 2013-03-13 у Wayback Machine.], CNET.com
  32. ↑ Excitebike на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  33. ↑ The History of Papyrus Racing - Page 2. Gamespot. Процитовано 7 квітня 2008.
  34. ↑ а б Hang On на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  35. ↑ GameCenter CX — 2nd Season, Episode 13
  36. ↑ IGN Presents the History of SEGA: World War [Архівовано 2012-03-14 у Wayback Machine.], IGN
  37. ↑ Перегони на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  38. ↑ WEC Le Mans 24 на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  39. ↑ Final Lap на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  40. ↑ Gifford, Kevin (16 березня 2011). Final Lap Twin. MagWeasel. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 28 квітня 2012.
  41. ↑ James Cameron: True 3D Gaming Is the Future, Already in Upcoming Avatar Game, Shacknews
  42. ↑ Chase H.Q. на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  43. ↑ Winning Run на сайті «Killer List of Videogames» (англ.)
  44. ↑ The History of Papyrus Racing - Page 3. Gamespot. Процитовано 30 січня 2011.
  45. ↑ Virtua Racing--Arcade (1992). 15 Most Influential Games of All Time. GameSpot. 2001. Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 12 квітня 2012.
  46. ↑ IGN Presents the History of SEGA: Reap What You Sow [Архівовано 2012-05-17 у Wayback Machine.], IGN
  47. ↑ Top 25 Racing Games... Ever! Part 2. Retro Gamer. 21 вересня 2009. с. 5—6. Процитовано 17 березня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  48. ↑ Guinness World Records Gamer's Edition, 2009, с. 103, ISBN 978-1-904994-45-9

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перегони (жанр відеоігор)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).