Перевізник 3

Перевізник 3
Transporter 3
Жанр	Екшн
Режисер	Олів'є Меґатон
Продюсер	Люк Бессон
Сценарист	Роберт Марк Кеймен
У головних ролях	Джейсон Стейтем Франсуа Берлеан Роберт Кнеппер Наталя Рудакова
Оператор	Джованні Фіоре Колтіллаччі
Композитор	Александр Азарія
Кінокомпанія	LionsGate
Дистриб'ютор	Сінергія
Тривалість	102 хв.
Мова	англійська, французька, українська, російська і угорська
Країна	США  Франція  Велика Британія
Рік	2008
Дата виходу	26 листопада 2008 (США) 27 листопада 2008 (Україна)
Кошторис	€30 млн (оцінка)
Касові збори	$108.9 млн
IMDb	ID 1129442
Рейтинг	MPAA: PG-13
Попередній	Перевізник 2
transporter3film.com
Перевізник 3 у Вікісховищі

«Перевізник 3» (англ. «Transporter 3») — кінофільм, екшн режисера Олів'є Меґатона, є сиквелом фільмів «Перевізник» і «Перевізник 2». Прем'єра відбулася 26 листопада 2008 (в Україні 27 листопада 2008).

Після своїх останніх пригод в Маямі, Френк Мартін вирішив поміняти роботу «перевізника» на спокійне і відокремлене життя у французькій Рів'єрі. Але його планам не судилося збутися, коли до нього звернувся колишній солдат із загону «Дельта» Йонас Джонсон. Він розповів, що за замовленням корпорації «Ecocorp», що займається переробкою і утилізацією відходів, викрадена Валентина — дочка українського міністра з охорони довкілля Леоніда — щоб шляхом здирства отримати офіційний дозвіл на утилізацію отруйних відходів в Україні.

Тепер завдання героя — доставити Валентину через Європу до Одеси. Щоб забезпечити виконання завдання, Джонсон одягає Френку і Валентині електронні браслети, які можуть вибухнути, якщо їх власники віддаляються на 25 метрів від автомобіля. Виконуючи це завдання, головному героєві доведеться зіткнутися з новими небезпеками, які пов'язані не лише з його замовленням.

Наталя Рудакова була помічена Люком Бессоном на вулиці, коли вона поспішала на роботу в перукарню Нью-Йорка. Він заплатив за 25 уроків акторської майстерності протягом шести місяців і привів її на прослуховування в Париж, перш ніж вона отримала роль.^[1] Роджер Еберт зауважив рідкість провідних жінок, які мають велику кількість ластовиння.^[2]

Спочатку передбачалося, що зйомки триватимуть 16 тижнів у Франції. Фільм також знімали в Україні.

Під час показу в Україні, що розпочався 27 листопада 2008 року^[3], протягом перших вихідних фільм демонстрували на 69 екранах, що дозволило йому зібрати $452,357 і посісти 1 місце в кінопрокаті того тижня. Фільм залишився на першій сходинці українського кінопрокату наступного тижня, адже досі демонструвався на 69 екранах і зібрав за ті вихідні ще $188,606.^[4] Загалом фільм в кінопрокаті України пробув 5 тижнів і зібрав $827,074, посівши 21 місце серед найбільш касових фільмів 2008 року.^[5]

Під час прокату зібрав 108 979 549 $ по всьому світі (55 місце по підсумкам року).^[6]

• Цікаво, що назва корпорації «Ecocorp» нагадує Europacorp, яка представила цей фільм.
• У фільмі одесити могли помітити кілька об'єктів одеської архітектури, що можна легко пізнати, — аеропорт, трамвайне депо, вул. Пушкінська, маршрутне таксі № 175, припортова естакада, Привокзальна площа.
• У момент в'їзду в Будапешт показані кадри Одеси. Всі машини в Будапешті — з українськими номерами.
• На 44-й хвилині в кадр потрапляють автомобілі ГАЗ-3307 і ГАЗ-24 з українськими номерами, хоча за сюжетом дія відбувається в Угорщині.
• Джейсон Стейтем не знімався в Одесі. У дублях, які знімалися в Одесі, замість Стейтема знімався дублер. У цих епізодах верхня частина обличчя знаходиться в тіні.
• На початку фільму при перевірці документів у Малколма на Ауді показані номерні знаки то на жовтому, то на білому фоні (передні номери білі, а задні — жовті). У французів спереду і ззаду різний фон у номерів.
• Коли показали А8 Стейтема в перший раз, то номер був AEJ, весь інший час — AJE.
• Якщо придивитися, в момент, коли Френк скидає Мерседес з обриву і Ауді гальмує біля краю, видно що це не обрив, а навпаки.
• За секунду до падіння Мерседеса в кадрі видно котлован, заповнений водою. У наступну секунду Мерседес обрушується на абсолютно сухе дно котловану.
• У сцені з гонитвою за Ауді на велосипеді Стейтем розбиває ногами броньоване вікно своєї машини. За мить скло знову на місці.
• Якщо подивитися на вантажівку, яку заносить після трюку на двох колесах, то можна помітити на ньому напис «Українатранс Київ».
• На потязі, на який стрибає Стейтем, написано «РЖД» (хоча логотип «Укрзалізниці» (!), а інтер'єр салону поїзда не відповідає інтер'єру салонів поїздів, що їздять в районі Одеси). Також на потязі було написано Одеса з одного боку.
• І Audi Малколма, і Audi Стейтем залишилися цілі, хоча Малколм пробив стіну будинку, а Стейтем — стінку вагона.
• Завести машину, що впала в озеро, — винятковий випадок.
• Впасти автомобілем точно на похилий дах рухомого вагона поїзда і утриматися на даху — практично нереально (тим більше перед цим падінням автомобіль Стейтема пробиває парапет мосту (міст на ремонті, перегляньте фільм на проміжку 1:24:41 — 5 сек) і, безумовно, таке пробивання позбавляє Стейтема точного напрямку автомобіля на дах вагона).
• Відстані між вагонами вельми пристойні, але Стейтем мчить по них, як по шосе.
• Потужність і динаміка розгону Audi A8 вище, ніж у Mercedes Е500 (максимальна швидкість у них однаково обмежена електронікою — 250 км/год), але чомусь переслідувачі дуже швидко наздоганяють Френка.
• У сцені в поїзді Френк, перебуваючи зовні машини, переводить АКПП в положення заднього ходу. Проте власникам автомобілів з автоматичною коробкою перемикання передач відомо, що для перемикання режимів руху необхідно тримати гальмо натиснутим, в іншому випадку режими не перемикаються.
• Ляп, на який часто вказують, — це підйом Ауді з-під води за допомогою повітря з коліс. Хоча напевно це можна списати на «закони жанру».
• У фінальних титрах повне ім'я міністра з охорони навколишнього середовища вказане як Леонід Васильєв. Однак в самому фільмі на табличці написано — «Леонід Томіленко».

• Перевізник
• Перевізник 2

• «Перевізник 3» на сайті IMDb (англ.)
• «Перевізник 3» — офіційний сайт фільму