Пелопія

Пелопія
Пелопія
д.-грец. Πελόπεια
Батько	Тієст
Мати	невідомо
У шлюбі з	Атрей
Діти	Егіст

У грецькій міфології Пелопія, Пелопея або Пелопея (давньогрецькою: Πελόπεια), менш відома як Мнесіфан — дочка Тієста.

Міфологія

Деякий час Тіест боровся за трон Мікен зі своїм братом Атреєм. Він також мав роман із дружиною Атрея Аеропою. Щоб помститися за це, Атрей убив синів Фів і подав їх йому на бенкеті. Тієст поклявся помститися. Тоді оракул напророчив йому, що якщо у нього народиться син від його власної доньки Пелопії, то цей син уб'є Атрея. Тож коли Пелопія, яка на той час перебувала в Сікіоні при дворі царя Феспрота, прийшла на берег річки, щоб випрати свій одяг, забруднений кров'ю під час жертовного обряду, Тієст, закривши обличчя, напав на неї і зґвалтував. Їй вдалося вирвати у нього меч. Вона зберегла його, щоб впізнати свого кривдника.

Незабаром після цього Атрей в пошуках брата прийшов до Феспрота і, прийнявши Пелопію за дочку Феспрота, попросив її руки. Щоб не розкривати правди Феспрот погодився. Оскільки Пелопія була вагітна від свого батька Тієста, незабаром вона народила сина Егіста і лишала помирати. Дитину вигодувала коза, і вона вижила. Згодом немовля Егіста знайшов пастух кози і віддав його Атрею, який виховав дитя як власного сина. Коли Егіст досягнув повноліття, Агамемнон і Менелай схопили його в Дельфах і привели до Атрея, який наказав йому вбити полоненого Тієста. Егіст мав при собі меч, який колись належав Тієсту, а потім був подарований йому Пелопією. Тієст впізнав меч і запитав про нього Егіста. Егіст покликав Пелопію, яка розповіла йому, як зброя потрапила до неї. Впізнавши Тієста і те, що він був ґвалтівником, Пелопія заколола себе мечем свого батька. Після цього Егіст убив Атрея і повернув царство Тієсту.

Примітки

↑ Любкер Ф. Aegisthus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 26.
↑ Н. О. Эгист // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 154.
↑ Aegisthus // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 254.

Список літератури

Hyginus, Fabulae from The Myths of Hyginus translated and edited by Mary Grant. University of Kansas Publications in Humanistic Studies. Online version at the Topos Text Project.
Tzetzes, John, Book of Histories, Book I translated by Ana Untila from the original Greek of T. Kiessling's edition of 1826. Online version at theio.com

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1580166"_data-entity-id="Q45271609"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Aegisthus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;26.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q1459210]][[d:Track:Q45271609]]</div>-1] Любкер Ф. Aegisthus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 26.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q21492517"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Обнорский,_Николай_Петрович|Н._О.]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Эгист|Эгист]]_//_''[[:d:Q23892991|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1904._—_Т.&nbsp;XL._—_С.&nbsp;154.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q23892991]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q15076182]][[d:Track:Q21492517]]</div>-2] Н. О. Эгист // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 154.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q76142692">[[:en:s:1911_Encyclopædia_Britannica/Aegisthus|Aegisthus]]_//_''[[:Британська_енциклопедія_(11-те_видання)|Encyclopædia_Britannica]]'':_''a_dictionary_of_arts,_sciences,_literature_and_general_information''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:Г'ю_Чісголм|H.&nbsp;Chisholm]]_—_11_—_[[:Нью-Йорк|New_York]],_[[:Кембридж|Cambridge,_England]]:_[[:Cambridge_University_Press|University_Press]],_1911._—_Vol.&nbsp;1._—_P.&nbsp;254.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q76142692]][[d:Track:Q867541]]</div>-3] Aegisthus // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 1. — P. 254.

[1]

[2]

[3]