Педро Ліра
| Педро Ліра | |
|---|---|
| ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret | |
 | |
| Народження | 17 травня 1845 Сантьяго, Чилі |
| Смерть | 20 квітня 1912 (66 років) |
| Сантьяго, Чилі | |
| Країна |  Чилі |
| Релігія | римо-католик  |
| Жанр | портрет, пейзаж |
| Навчання | Національний інститут Сантьяго, Академія живопису, Чилійський університет, Академія Жуліана |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | реалізм |
| Відомі учні | Julio Ortiz de Zárated і Manuel Ortíz de Zárated |
| Твори | Diccionario biográfico de pintoresd і La fundación de Santiagod |
| Батько | José Santos Lira Calvod |
| Родичі | Alberto Orrego Lucod |
| Роботи в колекції | Національний музей витончених мистецтв Чилі і Memoria Chilenad |
| Автограф |  |
 Педро Ліра у Вікісховищі | |
Педро Ліра (ісп. Pedro Francisco Lira Rencoret; 17 травня 1845, Сантьяго — 20 квітня 1912, Сантьяго) — чилійський художник і мистецтвознавець, письменник. Засновник Спілки художників Чилі.
Біографія
Педро Ліра народився в заможній родині відомого юриста і політика Хосе Сантоса Ліри Кальво, що дозволило йому отримати дуже хорошу освіту. Він навчався в Національному інституті Сантьяго і у 16 років вступив до Академії живопису, якої на той час керував італієць Алехандро Сікареллі. На додаток до вивчення живопису Ліра також здобув ступінь у галузі права у Національному університеті[1]. Після завершення юридичної освіти серйозно взявся за живопис, віддаючи їй весь свій час. У 1865 році Ліра почав навчання у Антоніо Сміта, художника-пейзажиста, який покинув Академію живопису через розбіжності з керівництвом з приводу класичного навчання. Під впливом Сміта Ліра став працювати в стилі романтичного історичного живопису.
Педро Ліра був серед тих молодих чилійських художників, на чиї талановиті роботи звернули увагу під час проведення Національної виставки 1872 року. У 1873 році вирушив до Парижа разом з дружиною Еленою Оррего Луко і її братом Альберто Оррего Луко. Ліра жив в Парижі до 1884 роки, продовжуючи академічну художню освіту і створюючи картини на історичні і міфологічні теми.
Після повернення в Чилі в 1884 році Педро Ліра разом зі скульптором Хосе Мігелем Бланко заснував Спілку художників, організував першу «чилійську» художню виставку і стає відомий як критик. Працюючи в Спілці художників Чилі, Ліра заручився підтримкою уряду і пожертвував частину свого статку, щоб відкрити постійний будинок салону для виставок (у даний час — Музей образотворчих мистецтв) в Кинта-Нормаль, якій він сам і спроєктував. Працював редактором газети «Салон» («El Salon»), а також в Комісії з красних мистецтв, був спонсором щорічного салону в Сантьяго. Крім того, переклав з іноземних мов багато робот з історії мистецтв і сам писав книги і статті на цю тематику. У 1892 році був призначений директором Школи красних мистецтв (колишня Академія живопису) і займав цю посаду до самої смерті[2].
Найбільш відомі роботи художника
- «Ріо-Кларо» (1872)
- «Зачарований Прометей» (1883)
- «Дитинство Джотто» (1900)
Книги
- «Образотворче мистецтво в Чилі» (1865)
- «Біографічний словник художників» (1902)[3]
Картини художника
-
Заснування Сантьяго -
Сієста -
На балконі -
Пейзаж у Кінта-Нормаль -
Сцена на пляжі -
Гірський пейзаж -
Сутінки -
Французьке село -
Чоловік, що палить -
Батько і дочка -
Сільська жінка -
Портрет працюючої жінки
Примітки
- ↑ У 1867 або у 1869 році
- ↑ Patience A. Schell University of Manchester «Pedro Lira, Painter and Critic». Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 3 жовтня 2014.
- ↑ Энциклопедический словарь «Латинская Америка», том 2, издательство «Советская энциклопедия», Москва, 1982, стр. 139
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).