Пахіфітум
| ?Пахіфітум Pachyphytum | |
|---|---|
Пахіфітум яйценосний (Pachyphytum oviferum) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Streptophyta |
| Надклас: | Покритонасінні (Magnoliophyta) |
| Клас: | Евдикоти |
| Підклас: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Ломикаменецвіті (Saxifragales) |
| Родина: | Товстолистові (Crassulaceae) |
| Підродина: | Sedoideae |
| Триба: | Sedeae |
| Підтриба: | Sedinae |
| Рід: | Пахіфітум (Pachyphytum) Link, Klotzsch & Otto, 1841 |
| Види | |
| близько 20 (див. у тексті) | |
| Синоніми | |
| Diotostemon Salm-Dyck | |
| Посилання | |
| Pachyphytum | |
| Pachyphytum | |
| 32579 | |
| IPNI: | 12207-1 |
| 3786 | |
Пахіфітум[1] (Pachyphytum L.) — рід сукулентних рослин з родини товстолистових.
Етимологія


Назва роду походить від латинських слів лат. pachyphys — «товстий» і лат. phyton — «лист».
Загальна біоморфологічна характеристика
Пахіфітуми — вічнозелені низькорослі рослини не більше 30 см заввишки. Стебла товсті, м'ясисті, рідкорозгалужені, прямостоячі зі слідами опалого листя, з віком вилягають. Листя товсті, м'ясисті, різноманітні за формою, довжиною від 3 см до 10 см; сіро-зелені або блакитнувато-зелені, іноді з червонуватим відтінком; покриті сірувато-білою восковою осугою. Листя розташовані у верхній частині стебла, де утворюють щось на зразок нещільної розетки. По мірі зростання, старі листя опадають і на стеблах лишаються помітні рубці. Квітконіс виходить з пазухи одного з верхніх листків. Квітки невеликі, дзвоникоподібні, пониклі, зібрані в китицю; розпускаються по черзі, починаючи з нижніх. Забарвлення квіток біле, рожеве, жовте, оранжеве, червоне.
Поширення
Ареал пахіфітумів охоплює майже всю Мексику, де вони є ендемічними рослинами.
Систематика
Рід Пахіфітум (Pachyphytum) був виділений з роду Очиток (Sedum), з яким перебуває у близькому рідстві. Також має еволюційну спорідненість з родом Ечеверія (Echeveria), з яким у лабораторних умовах отримано кілька міжродових гібридів під назвою Pacheveria (укр. Пачеверія).
Види
Враховуючі відкриття останніх років, рід Пахіфітум налічує близько 20 видів.
Вирощування в культурі
Пахіфітуми — цікаві декоративні рослини, придатні для створення разом з іншими сукулентами мікрокомпозицій у плошках та контейнерах.
Рослини розміщують на освітленому місці.
Ґрунтова суміш: листова земля, крупний пісок, торф у рівних частинах з додаванням керамзиту.
Полив: з весни до осені зволожують регулярно, взимку утримують майже сухо при температурі 10-16 °C. Переносять короткочасне зниження температури нижче нуля в умовах спокою (сухого субстрату).
Розмноження: насінням, або вегетативно — підсушеними листовими живцями.
Рослини не можна чіпати руками, тому що воскова осуга, що надає рослині декоративності легко стирається і потім не відновлюється.
Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна в Києві представлена 4 видами та 2 сортами.
-
Pachyphytum coeruleum -
Pachyphytum fittkaui
-
Pachyphytum werdermannii -
Pachyphytum viride -

Примітки
- ↑ Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
Джерела
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- Pachyphytum // Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
- Pachyphytum Link, Klotzsch & Otto (Пахифитум) // Суккуленты и кактусы Андреевой Наталии (рос.)
- Рой Маккалистер. Все о суккулентах. — Санкт-Петербург: ООО "СЗКЭО «Кристалл», 2007. — 208с., ил. — ISBN 978-5-9603-0061-2 Стор. 128—130 (рос.)
- Pachyphytum на сайті «International Crassulaceae Network»(англ.)
Література
- Eggli, U. et al. 1995. Toward a consensus classification of the Crassulaceae. In: 't Hart, H. & U. Eggli, Evolution and systematics of the Crassulaceae. (Evol Syst Crass) 173—192. (англ.)
- Бялт В. В., Гапон В. Н., Васильева И. М. Бородник // Очиток, молодило и другие толстянковые. — М.: ООО «Издательство Астрель», ООО «Издательство АСТ», ООО «Транзиткнига», 2004. — С. 64—67. — 270, [2] с. — (Цветочный калейдоскоп). — 7000 экз. — ISBN 5-17-020601-1 ISBN 5-271-09112-0. ISBN 5-9578-0368-5. УДК 635.9 (рос.)
- Андреева Н. Г. Суккуленты и их секреты: справочная литература — Киев: Софія-А, 2007. — 96 с. — ISBN 978-966-8684-35-7, стор. 79-80 (рос.)
Посилання
- Пахіфітум // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 165. — 224 с.
- Пахіфітум // Нова енциклопедія кімнатних рослин / М. Цвєткова. — Харків : ВД «ШКОЛА», 2013. — С. 171. — ISBN 978-966-429-165-8.
- Pachyphytum на сайті «The Plant List» (англ.)
- Pachyphytum в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Pachyphytum на сайті «Desert Tropicals» (англ.)
- Pachyphytum на сайті Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Pachyphytum & Graptopetalum. Succulents in the Crassulaceae family native to Mexico.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).