Пауль Шеррер
| Пауль Шеррер | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 лютого 1890 Санкт-Галлен, Швейцарія[1][2]  |
| Помер | 25 вересня 1969 (79 років) Цюрих, Швейцарія[3][1][2] |
| Поховання | Флунтерн |
| Місце проживання | Швейцарія |
| Країна |  Швейцарія |
| Діяльність | фізик, викладач університету, фізик-ядерник, кристалограф |
| Alma mater | Швейцарська вища технічна школа Цюриха |
| Галузь | експериментальна фізика |
| Заклад | Федеральна вища технічна школа Цюриха |
| Науковий керівник | Петер Дебай[4] |
| Відомі учні | Амос Де-Шалітd[4] Max Robert Schafrothd[4] |
| Аспіранти, докторанти | Georg Buschd[4] Фріц Цвіккі Ernst Baldingerd[4] Armin Thellungd[4] Bernd T. Matthiasd[4] Ernst Baldingerd[4] Hans Jörg Leisid[4] Werner Känzigd[4] Raymund Sängerd[4] Pierre E. Marmierd[4] Alexander Rusterholzd[4] Paul Güttingerd[4] Andreas Valkód[4] Saleh Selim-Younisd[4] Hans Aepplid[4] Paul Huberd[4] Kessar Demosthenes Alexopoulosd[4] Werner Bantled[4] Hans Baumgartnerd[4] Heinrich F. Blattnerd[4] Ernst Bleulerd[4] Felix Boehmd[4] Egon Bretscherd[4] Heini Gränicherd[4] P. C. Gugelotd[4] Josef Halterd[4] Willy Hardmeierd[4] Ernst Heerd[4] Fritz Herlachd[4] Gerhard Herzogd[4] Otto Huberd[4] Franz Humbeld[4] Franco Jonad[4] Hans J. Mählyd[4] Heinrich Medicusd[4] Walter Merzd[4] Jean Rosseld[4] Rudolf Rüetschid[4] Werner Sigristd[4] Peter Stähelind[4] Hans Staubd[4] Peter G. Debrunnerd[4] Джуліус Страттон[4] Alfred Burid[4] Jean-Pierre Blaserd[4] Valentine Telegdid Jan A. Rajchmand |
| Членство | Гайдельберзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Геттінгенська академія наук |
| Діти | Ines Juckerd |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Пауль Шеррер у Вікісховищі | |
Пауль Шеррер (нім. Paul Scherrer; 3 лютого 1890, Санкт-Галлен — 25 вересня 1969, Цюрих) — швейцарський фізик-експериментатор. Народився у Герізау, Швейцарія. Навчався в Цюриху, Кеніґсберзі, Ґеттінгені (Німеччина). Став головою фізичного факультету Швейцарського федерального інституту технології.
Життя і творчість
Шеррер спочатку почав навчатися ботаніки у 1908 в ETH (нім. Eidgenössische Technische Hochschule Zürich) в Цюриху, проте через два семестри змінив дисципліну на фізику і математику. У 1912 він переїхав на один курс в Кеніґсберг, а закінчив навчання в Ґеттінгені. У 1916 в Ґеттінгені він захистився під керівництвом П. Дебая на ступінь доктора наук на тему «Ефект Фарадея в молекулі водню». У той же час він розробив метод порошкової дифракції разом з П. Дебаєм, який згодом отримав назву метод Дебая-Шеррера. У 1918 написав рівняння для визначення розмірів частинок порошку по розширенні рентгенівських ліній дифракції. Шеррер отримав у Ґеттінгені посаду приват-доцента, а у 1920 отримав звання професора в ETH у Цюриху. У 1927 він став головою Інституту експериментальної фізики. У 1930-і Шеррер почав спеціалізуватися в ядерній фізиці, ставши в 1946 президентом Schweizerischen Studienkommission für Atomenergie — швейцарської Комісії з дослідження ядерної енергії. У 1954 взяв участь в заснуванні ЦЕРНу. З 1958 року стає головою швейцарської комісії з атомних наук. У 1960 стає професором — емеритом.
Див. також
- 45305 Паульшеррер — астероїд, названий на честь вченого.
Примітки
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118754726 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Посилання
Horst Kant: Пауль Шеррер у Neue Deutsche Biographie Том 22. Duncker & Humblot, Berlin 2005, Ст. 704(нім.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).