Пауль Гаваокс

Пауль Гаваокс
ест. Paul Haavaoks
Файл:Paul Haavaoks.jpg
Народився	12 червня 1924 Вярска, Петсерімааській повіт, Естонія
Помер	30 вересня 1983 (59 років) Ряпіна, Естонія
Поховання	Värska Cemeteryd
Громадянство	Естонія
Діяльність	поет, прозаїк
Знання мов	естонська
Мова творів	естонська
Роки активності	1938—1983

Па́уль Гаваокс (ест. Paul Haavaoks; 12 червня 1924, Вярска, Естонія — 30 вересня 1983, Ряпіна, Естонія) — естонський поет і прозаїк, що творив вируською мовою.

Син селянина, працював у сільському господарстві. Після закінчення Другої світової війни — на будівництві.

З 1951 по 1955 — редактор газети «Koit» («Світанок»). З 1955 — позаштатний кореспондент в Ряпіна (Південна Естонія).

Похований у місті Вярска.

Перші вірші поета з'явилися ще до московської окупації — у 1937—1938 роках. Активно друкуватися почав 1949. Повністю присвятив себе літературній діяльності з 1955.

Був одним з найбільш активних національних поетів Південної Естонії. У другій половині 1960-х років писав свої вірші на південно-естонському діалекті.

Вірші Гаваокса переважно про життя рідного краю — Причуддя, центральне місце в них посідають картини народного побуту й опису рідної природи.

Автор збірок віршів:

• «Біля озера Пейпсі» («Peipsi rannalt», 1957),
• «Подорожні в дорозі» («Rändajad maanteel», 1960),
• «Шумлять ліси» («Metsad kohisevad», 1962),
• «Пісня про велику скарбницю» («Laul suurest salvest», 1965),
• «Мурашина стежка» («Sipelgarada», 1970).
• Talvised mesipuud. Valik luuletusi 1949—1969 (1971)
• Palumaa pedajad (1974)
• Kanajala linnajagu (1977)
• On küla kuskil veel (1980)
• Rannahääled (1981)
• Suvised nurmed. Valik luuletusi 1962—1982 (1984)
• Väike luuleraamat "(1988)

Написав кілька книг віршів для дітей, прози для юнацтва. Багато з його віршів покладено на музику.

• Rannapoisid (1960)
• Lehesall ja lumerätt (1962)
• Nipitiri (1974)
• Valge pilliroog (1974)

• Eelkarastumine (Книга спогадів, 1974)

• «Keele ja Kirjanduse» ringküsitlus kirjanikele. Paul Haavaoks — Keel ja Kirjandus 1962, nr 1, lk 50–51
• Mall Jõgi, «Arupidamise ja kokkuvõtete tegemise raamat» (valikkogu «Talvised mesipuud» arvustus) — Looming 1972, nr 3, lk 516—518
• Hando Runnel, «Paul Haavaoksa määramatus ja määratus» — Keel ja Kirjandus 1974, nr 6, lk 334—337 ja raamatus: H. Runnel, «Ei hõbedat, kulda», Tallinn 1984, lk 154—161
• Valeeria Villandi, «Palumaa pedajas. Paul Haavaoks 50» — Looming 1974, nr 6, lk 1007–15
• Nekroloog — Looming 1983, nr 10, lk 1438–39
• Tõnis Lehtmets, «Paul Haavaoks» (nekroloog) — Keel ja Kirjandus 1983, nr 12, lk 707—708
• Julius Ürt, «Paul Haavaoksa luuletajaelu kokkuvõte» (raamatu «Suvised nurmed» arvustus) — Looming 1984, nr 11, lk 1566–67
• Paul Haavaoks. Personaalnimestik. Koostanud Aili Järv, Tallinn 1984
• Eesti kirjanduse ajalugu, V köide, II raamat, ER, Tallinn 1991, lk 225—228 (ülevaate autor Aadu Säärits) ja bibliograafia lk 244—245
• Hellar Grabbi, «Vabal häälel. Mõtteid kahesajast eesti raamatust». Virgela, Tallinn 1997, lk 34–35 (arvustus: Paul Haavaoks, «Kanajala linnajagu» ja Kalju Kangur, «Härmalõngad»)
• Ilmar Vananurm, «Setomaa liivalill» — «Minevikumälestusi» II (Põlvamaa kodulookogumik). Jakob Hurda nimeline Põlva Rahvahariduse Selts, Põlva 2000, lk 5–9

• Paul Haavaoks(ест.)