YaChudo

Пасіла

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Пасіла
Загальна інформація
60°12′00″ пн. ш. 24°55′57″ сх. д. / 60.2° пн. ш. 24.9325° сх. д.
Країна  Фінляндія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Адмінодиниця Гельсінкі
Helsinki central major districtd Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа 4,29 квадратний кілометр
Населення 15 485 осіб (31 грудня 2024)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Карта
Мапа
CMNS: Пасіла у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Пасіла (фін. Pasila[ˈpɑsilɑ]; швед. Böle [ˈbøːle]) — центрально-північний район Гельсінкі, Фінляндія, що межує з районами Альпіла на півдні, Центральним парком на заході, і Валліла на сході.

Пасіла є великим транспортним вузлом. У його центрі знаходиться залізнична станція Пасіла, друга за завантаженістю станція у Фінляндії. Станція обслуговує близько 130 000 людей на день через 900 поїздів, 400 трамваїв і 850 автобусів. [3]

Центральна Пасіла

На аерофотознімку 2010 року добре видно колишню сортувальну станцію, яка розділяє райони. Будівлю вокзалу 1990-х років біля мосту пізніше знесли, а на її місці побудували сьогоднішній комплекс «Тріпла»

Східна та західна частини Пасіли були раніше розділені великою залізничною сортувальною станцією, на місці якої споруджено Центральну Пасілу (фін. Keski-Pasila), починаючи з 2014 року. [4] У Центральній Пасілі зараз розташовані спортивний та музичний центр Helsinki Halli та Тріпла, що містить готель із приблизно 430 номерами, 50 000 м² офісних приміщень [5] (що містить штаб-квартиру телекомунікаційного оператора Telia Finland [6]), близько 400 житлових квартир [7] і найбільший комерційний центр у скандинавських країнах з 250 крамницями. [8]

Біля Тріпла планується кілька хмарочосів Тригоні, найвищий з яких, висотою близько 180 м, з верхньої частини будівлі, буде видно за гарної погоди аж до узбережжя Естонії. [9] [10]

Захід

Західна Пасіла (фін. Länsi-Pasila) була побудована в 1980-х роках. Це переважно житловий район із приблизно 4500 жителями. Житлові будинки у Західній Пасілі обкладені червоною цеглою. Фінська національна телерадіокомпанія Yle, а також комерційна MTV3 мають свої офіси у північній частині району. [11] Головний поліцейський відділок Гельсінкі також розташований у Західній Пасілі.

До 1970-х років Пасіла була місцем напівзруйнованих дерев’яних будинків і була відома дешевою орендою та злочинністю. [12] Тоді він був відомий просто як Дерев'яна Пасіла (фін. Puu-Pasila). Сьогодні залишилося лише кілька старих дерев’яних споруд.

Схід

Східна Пасіла , відома своєю бруталістською архітектурою, була побудована у 1970-1980-х роках.

Східна Пасіла (фін. Itä-Pasila) — багатофункціональний район офісів, квартир і комерційних приміщень, побудований у 1970-х і 1980-х роках. З точки зору міського планування, найвиразнішою особливістю району є його зручний для пішоходів дизайн, заснований на підвищеному, лише для пішоходів подіумі, який з’єднується з усіма будівлями. Генеральне планування території здійснювалося під керівництвом Рейо Джалліноджа на основі його дипломної роботи 1967 року. [13] У цьому районі проживає близько 5000 жителів і є 11 000 робочих місць. До відомих закладів належать Гельсінський бізнес-коледж, Університет прикладних наук Гаага-Гелія, Гельсінська міська театральна компанія [14] головна бібліотека міста та найбільший у Фінляндії конференц-центр Мессукескус-Гельсінкі. [15] [16] Цей район є телекомунікаційним та медіа-центром національного значення зі штаб-квартирою телекомунікаційного оператора Elisa Oyj [17] та основною присутністю телекомунікаційного оператора DNA Oyj, якому також належать телестудії в будівлі Асемапяллікенгові, під орудою «Streamteam Nordic». [18] Цей район є домом для найжвавішої стріт-арт сцени Гельсінкі, а також «Helsinki Urban Art center», міжнародного центру вуличного мистецтва у Фінляндії. [19]

Північ

Північна Пасіла (фін. Pohjois-Pasila) відома головним чином залізничною станцією Ільмала та житловим районом 2010-х років під назвою Постіпуїсто.

Примітки

  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ Pääkaupunkiseudun väestö muuttujina Alue, Äidinkieli, Ikä, Vuosi ja Tiedot
  3. ↑ Liikenne. Uutta Helsinkiä (фін.). 9 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2020.
  4. ↑ Ensin tuli monttu, sitten siihen kohosi kauppakeskus – Vaihtokuvat näyttävät miten Pasila muuttui muutamassa vuodessa kokonaan. Helsingin Sanomat (фін.). 18 жовтня 2019. Процитовано 19 квітня 2020.
  5. ↑ Workery-toimistot ja hotelli. tripla.yit.fi (фін.). Процитовано 19 квітня 2020.
  6. ↑ Teleoperaattori Telia muuttaa Pasilan uuteen jättikeskittymään – mukana tulee yli parituhatta työntekijää. Yle Uutiset (фін.). Процитовано 19 квітня 2020.
  7. ↑ Koti Pasilasta. tripla.yit.fi (фін.). Процитовано 19 квітня 2020.
  8. ↑ STT, MTV UUTISET- (17 жовтня 2019). Pohjoismaiden suurin kauppakeskus Tripla avaa ovensa – poliisi ennustaa ruuhkaa Pasilaan. mtvuutiset.fi (фін.). Процитовано 19 квітня 2020.
  9. ↑ Trigoni Helsinki High-rise introduction
  10. ↑ Trigoni-tornitalot Helsingin Pasilassa
  11. ↑ Helsinki ranking (фін.) (16/2005). City magazine. 2005. Процитовано 28 квітня 2008. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. ↑ Puu-Pasila sai väistyä kerrostalojen ja toimistokortteleiden tieltä. yle.fi (fi-FI) . Процитовано 19 квітня 2020.
  13. ↑ Itä-Pasilan arkkitehti ei kadu vaan etsii nyt seikkailullisuutta. Helsingin Sanomat (фін.). 3 травня 1991. Процитовано 19 квітня 2020.
  14. ↑ Studio Pasila. Helsingin Kaupunginteatteri (фін.). Процитовано 19 квітня 2020.
  15. ↑ Historia. Uutta Helsinkiä (фін.). 14 січня 2013. Процитовано 19 квітня 2020.
  16. ↑ Messukeskus, Helsinki | Suomen suurin tapahtumapaikka. Messukeskus (фін.). Процитовано 19 квітня 2020.
  17. ↑ Yhteystiedot. corporate.elisa.fi. Процитовано 19 квітня 2020.
  18. ↑ Streamteam Nordic Oy – Mediatuotannon uusi aika (амер.). Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 19 квітня 2020.
  19. ↑ Helsinki Urban Art • Helsinki Urban Art on kaupunkitaiteeseen erikoistunut yhdistys, joka tuo taidetta kaupunkitilaan osaksi ihmisten elämää. Helsinki Urban Art (брит.). Процитовано 19 квітня 2020.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).